Настоятель парафії української православної церкви з Чикаго (США) Іван Боярчук привіз на Волинь і передав керівникові облдержадміністрації Борису Клімчуку образ Покрови. Унікальність артефакту полягає в тому, що на цьому образі у 1942 році приймали присягу на вірність нашому народу вояки Української Повстанської Армії. Свого часу, розповів представник української діаспори, ікона належала Романові Шухевичу, який переправив її в Чехію. Потім вона потрапила в руки владики Петра — головного казначея ОУН, який у повоєнні роки жив із родиною Івана Боярчука. Помираючи, митрополит Петро заповідав знайти таке місце на землі, де ікона буде у безпеці. 

Удруге в Тернополі провели західноукраїнський весільний фестиваль. Облаштували виставку, де свою продукцію, творчі роботи представляли салони, агенції, фото- та відеооператори, флористи, дизайнери, стилісти. 

Русини — це хто? В різні епохи звучали такі відповіді: «Русинів не було і немає», — в радянський період. «Це самоназва українського народу, який пізніше змінив її. Тепер русинами називають себе ті, хто ще не до кінця усвідомив себе українцями», — такої думки дотримується більшість етнологів у нашій країні. «Русини — четвертий східнослов’янський народ», — упевнено заявляють зарубіжні їхні колеги та деякі вітчизняні. Усі відшукують аргументи на свою користь. І, що найцікавіше, знаходять!

Наукові дискусії триватимуть ще довго, але чимало людей у незалежній Україні, маючи змогу висловлюватися вільно, заперечуючи висновки мовознавців та етнологів, все-таки стверджують: «Ми — русини. Проти українців нич не маємо, але ми’сьме — окремі». 

Жінки пішли не в гайдамаки, а до колодязя. При цьому кожна кинула рогача і вхопила коромисло — теж замашна штука. Відра не брали, оскільки проблема була не у воді: розгнівані молодиці радилися, як перекрити благовірним доступ до двору Оришки-самогонниці. Жінки використали вже всі можливі засоби: влаштовували романтичні вечері при свічках, пікніки на березі річки, свинячі й півнячі бої, а коли це не допомогло — підключили трудотерапію, а також вилили увесь стратегічний запас розсолу.

Чоловіки стійко зносили всі виховні моменти, але під вечір все одно не трималися на ногах.

— Може, Оришці ворота дротом закрутити?

— Самогонний апарат зламати?

— Криницю засмітити? — сипалися пропозиції.

— Ні, її обійстя — приватна власність. Вона навіть дільничному може не відчиняти. І нас не впустить… 

Українська легкоатлетка Марія Помазан довела усьому світові: вона таки найкраща. Попри спірну технічну ситуацію щодо визнання її результату найвищим у метанні диска,  спортсменка не перегоріла і, знову вийшовши на старт, показала найвищий результат. Цього разу у штовханні ядра. Марія не лише  виборола золоту медаль, а й побила свій раніше встановлений світовий рекорд — 12,22 м.  

Першого дня нового навчального року Президент Віктор Янукович взяв участь у відкритті реконструйованої столичної спеціалізованої школи №106 І—ІІІ ступенів із поглибленим вивченням англійської мови.

Глава держави привітав дітей, їхніх батьків і педагогів із початком нового навчального року, перерізав символічну стрічку та оглянув приміщення оновленої школи, зокрема комп’ютерний клас, спортивний та актовий зали, та один із лінгафонних кабінетів. Голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов доповів про проведені в рамках реконструкції роботи, Президент передав директорові школи Олександрові Колосенку сертифікат на сучасне комп’ютерне обладнання. 

Вважається, що дитинство — безхмарна пора. Це час, коли маленька людина ще практично ні за що не відповідає, а лише насолоджується іграми, спілкуванням із друзями, подарунками від дорослих. Проте є хлопчики і дівчатка, яким у досить юному віці довелося зіткнутися із зовсім не дитячими проблемами. І, напевно, не змігши розв’язати їх у своєму оточенні, вони пишуть листи тим, хто, на їхню думку, може і повинен допомогти: Уповноваженому Президента з прав дитини і самому Президенту.  

Центральними темами на цих подіях будуть свобода слова, новітні медіа, конкуренція у медіа-просторі та взаємозв’язок ЗМІ з іншими сферами діяльності, зокрема роль преси у світовій економіці, секрети керівництва новинними організаціями. Йтиметься й про наступний щабель інтеграції ЗМІ в соціальні мережі, рекламу, журналістську етику та газетярські новації.

Цього року в Україні зібралися медійники з понад 80 країн світу, і впродовж трьох днів проблеми, можливості та перспективи сучасних медіа обговорюватимуть понад 1000 фахівців. 

Ліки, як і продукти харчування, дорожчають у всьому світі. Забезпечення людей якісними, ефективними, безпечними і доступними медикаментами — обов’язок для держав, які дбають про здоров’я своїх громадян. Певні кроки в цьому напрямку робить і  уряд України, запроваджуючи державне регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою. «УК» дізнавався в Урядовому контактному центрі, що найбільше непокоїть громадян у зверненнях на урядову телефонну «гарячу лінію» з питань забезпечення ліками. 

Удруге здобувши олімпійське «золото» на змаганнях у Лондоні, боксер Василь Ломаченко став героєм для всієї України, а для рідного містечка Білгорода-Дністровського — і поготів. Жителі Акермана — це стара назва міста, яка залишається у вжитку і донині, — влаштували своєму землякові тріумфальний прийом у стінах головної тутешньої пам’ятки — середньовічної фортеці. Кожен намагався сфотографуватися з чемпіоном, взяти автограф або просто засвідчити повагу. А зі сцени, прикрашеної великим фото олімпійського тріумфу Ломаченка, лунала популярна колись пісня «Звичайно,  Вася», переінакшена під нашого героя. Мер міста закликає молодь рівнятися на олімпійця, ветерани боксу кажуть, що такі боксери з’являються раз на 50 чи й 100 років, і порівнюють успіх Василя Ломаченка з польотом Гагаріна у космос.