У тих, хто цікавиться історією і духовним життям, селище Воздвиженськ Ямпільського району на Сумщині асоціюється насамперед з іменем Миколи Миколайовича Неплюєва. Засновник тамтешнього Трудового братства, він залишив у європейському і світовому літописах свій яскравий слід і як теоретик, і як блискучий практик, котрий поклав в основу трудового повсякдення власні ідеї й постулати. 

З діяльністю цього формування, що офіційно існувало з 1889 до 1929 року, були добре знайомі Л. Толстой і Ф. Достоєвський, О. Блок і  В. Соловйов. Його феномен свого часу вивчали науковці Франції, Німеччини, Польщі, Сербії. Через братство пройшли понад п’ять сотень вихованців, серед яких композитор Павло Сениця, історик Павло Федоренко, селекціонер Семен Черненко, живописець-графік Микола Фурсей, поет Василь Басок та десятки інших. Вони принесли заслужену славу як Сумщині, так і Україні як державі. І сьогодні феномен М. Неплюєва викликає непідробний інтерес і захоплення, адже йдеться про неперехідні цінності, які не підвладні часові.                  

 Понад 10 років тому зустріч молодого лікаря Романа Корнійка з дітьми вулиці істотно змінила не тільки його життя, а й тих, кого він узяв під опіку. Роман заприятелював із юними безхатченками, забирав їх додому й годував, надавав медичну допомогу. Це приємно вразило підлітків, які зрозуміли, що замість нюхання  клею, пиятики й жебракування є домашній затишок, сімейні стосунки, батьківське тепло і материнська ласка. Тому більшість із них прагнула поміняти брудні підвали й підворіття на теплу оселю. Згодом вони знайшли прихисток у домі в с. Петрівське на Київщині, де було відкрито перший Центр соціальної опіки дитини. Роман Корнійко разом з дружиною робили все можливе, щоб нові мешканці відчули їхню любов і турботу. Не дивно, що й тепер, ставши дорослими, вони називають Романа батьком, а він їх — своїми дітьми.

Яка зима, така й телепрограма. На жаль, наприкінці минулого, та і в цьому році, у нас не склалося ні з морозом та снігом, ні з гарними передачами й кінофільмами. Ще напередодні свят синоптики обіцяли, мовляв, у новорічну ніч нас порадує сніг, а температура знизиться до мінус 100С, проте ці обіцянки так і залишились обіцянками. Так само, як і пафосні анонси новорічних та різдвяних телепередач і фільмів.

Складні україно-російські переговори щодо зменшення ціни на газ для нашої держави, форсоване будівництво обхідних для України газогонів північним сусідом із своїми партнерами — усе це наштовхує на серйозні роздуми щодо подальшого існування та управління вітчизняною газотранспортною системою (ГТС) та долі вкрай неефективної НАК «Нафтогаз України».  

У день Різдва Христового Президент Віктор Янукович взяв участь у святковій Різдвяній літургії у Свято-Успенській Почаївській лаврі.  

Як повідомив голова Державної ветеринарної і фітосанітарної служби Іван Бісюк, останнім часом значно збільшилась кількість випадків отруєння і виявлення неякісної продукції харчування. Саме тому й виникло питання посилення системного контролю продуктів харчування від виробництва до реалізації. У зв`язку з цим Кабінет Міністрів ухвалив рішення щодо створення моделі продовольчого контролю за прикладом Європейського Союзу. 

За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у грудні 2011 року по відношенню до листопада становив 100,2%, за 2011 рік в цілому – 104,6%. За період січень 1998 року – грудень 2011 року – 518,7 %.

Така вже особливість свят і багатьох вихідних: у ці дні міліція відзначає трохи менше злочинних проявів та інших правопорушень, ніж у будні. Не стали винятком і цьогорічні Новий рік та Різдво: загалом у державі зафіксовано на 20—30% злочинів менше, ніж зазвичай. Навіть кількість дорожньо-транспортних пригод зменшилася в середньому на 15-20%. Про якийсь феномен говорити не доводиться — можливо, так званих «схильних до правопорушень осіб» обсідають інші клопоти чи загальний новорічно-різдвяний настрій спрацьовує… Але очевидно, що увага і зусилля міліції в плані охорони громадського спокою цими днями, можна сказати, подвоюється, а це не може не даватися взнаки.  

Час від часу в парламенті спалахують скандали. Мова, звичайно, не про блокування трибуни чи «дискусії», які завершуються рукоприкладством, ламанням стільців та мікрофонів. А про випадки, коли через закамуфльовані дії деяких депутатських «гуртків за інтересами» потерпають десятки й сотні тисяч працівників підприємств різної форми власності.