Багатьох нинішніх пенсіонерів та, власне, і молодь також турбує, які пенсії вони отримуватимуть після впровадження пенсійної реформи. Чи буде встановлено нарешті справедливість при їх призначенні? Як збільшити свою пенсію, допоки працюєш? Відповіді на ці та інші запитання компетентних осіб, науковців, експертів зводяться до одного: потрібна реформа. 

Суперечки про доцільність чи недоцільність проведення пенсійної реформи в Україні тривають не один місяць. Уряд розуміє: проводити реформу потрібно, і ця реформа - не наслідок просто чийогось бажання або політичної примхи, це реальна необхідність, продиктована часом. Посудіть самі: пенсійний вік на рівні 55 років для жінок та 60 років для чоловіків уперше було запроваджено у СРСР на початку 30-х років минулого століття. Тоді середня тривалість життя чоловіків становила 42 роки, а жінок - 48 років. Демографічні показники з тих пір суттєво змінилися. Змінилася і ситуація з Пенсійним фондом, відрахуваннями до нього та його наповненістю. Сьогодні кількість працюючих громадян і кількість пенсіонерів в Україні поступово урівнюються: економісти прогнозують, що за кілька років ми матимемо однакову кількість працюючих та пенсіонерів.  

Переважна більшість людей в Україні живуть на невеликі розміри пенсій. Тож реформування пенсійної системи назріло давно. Пенсіонери мають отримувати справедливі виплати, які залежатимуть від страхового стажу і розміру заробітної плати. Яких заходів потрібно вжити, щоб старість була безбідною, розповідає заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення, академік Микола Шаповал.

Система пенсійного забезпечення в Україні залишається соціально несправедливою - як за професійною, так і за гендерною ознаками. Тому сьогодні, коли триває громадське обговорення пенсійної реформи, думка демографів з цього приводу надзвичайно вагома. Про це розповідає директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.

У грудні минулого року розпочалося широке громадське обговорення законопроекту "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи". За цей час відбулися численні зустрічі з роботодавцями, профспілками, громадськими організаціями, проводилися "круглі столи" та "прямі лінії", аби почути думки людей. Які ж пропозиції надійшли від українських громадян? Що уряд має намір винести на розгляд парламентаріїв? Чого очікувати від реформи нинішнім і майбутнім пенсіонерам та які кроки потрібно зробити, аби змінити їхнє життя на краще? Про це та багато інших важливих моментів - у розмові кореспондента "УК" з віце-прем'єр-міністром України - міністром соціальної політики Сергієм Тігіпком.

Система обов'язкового пенсійного страхування - це форма резервування заробітної плати (чи інших видів доходів від зайнятості), що забезпечує підтримку матеріального добробуту в разі втрати працездатності в старості, через інвалідність або втрату годувальника. Сплачуючи внески на пенсійне страхування, працівники та їхні роботодавці об'єднують свої зусилля й ресурси для створення колективних систем захисту і безпеки, що дає можливість розподілити ризики й збитки між громадянином та суспільством. При цьому забезпечується соціальний зв'язок не лише між безпосередніми учасниками ринку праці, а й між поколіннями, зокрема між поколінням працездатних осіб та їхніми батьками й дітьми.

Наталія Рубанчик уже не перший рік на заслуженому відпочинку. Втім, як сама зізнається, "відпочивати" в усталеному значенні цього слова просто не вміє.

- Щойно вийшла на пенсію, я одразу ж стала студенткою Національного університету "Острозька академія", і тепер маю диплом магістра релігієзнавства, - розповідає пані Наталія.

2010 року органами державної контрольно-ревізійної служби проведено ревізії на 154 підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства промислової політики. Фінансових порушень і недоліків було виявлено на загальну суму понад 1,3 млрд грн. Зокрема, перевірені підприємства недоотримали фінансових ресурсів на загальну суму 26,5 млн грн, провели витрати з порушенням законодавства - на 48,4 млн грн, вчинили інші порушення на 1,24 млрд грн, серед яких - оплата за державні кошти вартості товарів, робіт і послуг без проведення тендерних процедур закупівлі.

За п'ять хвилин до початку зустрічі напруга зросла. Кімната, заповнена приблизно двома сотнями присутніх, вибухнула тишею. Та цей режим очікування миттєво порушив Прем'єр-міністр Микола Азаров, стрімко пройшовши до місця виступу.

Видатний український бас Тарас Штонда співати почав у такому віці, коли деякі діти тільки починають говорити. А коли він підріс, мати, належним чином оцінивши схильність сина до видобування потужних звуків, віддала його в музичну школу й купувала для нього платівки із записами відомих співаків: щоб мав зразки для наслідування.

Мабуть, як це буває у співаків-початківців, під час навчання в Київському музичному училищі Тарас трохи почувався Шаляпіним. Та коли його вперше представили видатній камерній співачці Галині Сухоруковій, вона, прослухавши його, сказала: "Надто красивий голос, щоб так погано співати". Проте погодилася взяти в свій клас. Саме після вступу до Київської консерваторії й розпочалося для Тараса Штонди справжнє опанування таємницями вокального мистецтва.