• Найвеличніше слово «вчитель»

    Автору цих рядків на Паску виповнилося 70 років. Гарного у цій події — лише те, що вдалося дожити до такого ювілею. Написав і опублікував понад 60 книжок. З них чимало таких, які допомогли у вивченні географії, історії, права, англійської мови. Обійшов з десяток київських шкіл, обіцяв відвідати зібрання вчителів і безплатно впродовж 15—20 хвилин виступити перед ними з рекомендаціями, що корисного можна взяти з моїх книжок для навчального процесу. Жодного запрошення не надійшло. Складається враження, що директори і завучі разом з учителями стурбовані лише тим, щоб збирати з батьків гроші на свої потреби з умовною назвою «ремонт класу». Якість освіти педагогів нині не цікавить

  • Коли вогонь — руйнівна сила

    Щойно країна вітала працівників та ветеранів цивільного захисту з професійним святом — Днем рятівника. У своєму привітанні Глава Уряду Володимир Гройсман відзначив, що в умовах воєнного конфлікту на сході нашої країни українські рятівники з гідністю виконують службові обов’язки — рятують людей, розміновують території, відновлюють населені пункти та інфраструктуру

  • Бюджет розбудови країни

    Уряду втретє вдалося виконати вимоги чинного законодавства і вчасно представити проект головного кошторису країни. Його доходи заплановано на рівні 1292,7 трильйона гривень за зростання ВВП у 3% і зменшення інфляції до 7,4%. Проект документа урядовці назвали «Бюджет розбудови країни»

  • Місто, славетне сучасними героями

    «Кропивницький — це місце козацьких історичних традицій, колиска сучасного реалістичного театру, столиця сільськогосподарського машинобудування, науковий, спортивний, танцювальний та творчий осередок у центрі Степової Еллади», — такими теплими словами звернувся до містян глава держави

  • Великий бізнес — фундамент економіки розвитку

    Дозвольте замовити слово про великий соціально відповідальний бізнес. Чому виникає в цьому потреба? Роками в державі свідомо чи ні формується негативне ставлення зокрема до великих промислових компаній. Мовляв, їх ніхто і нічого, крім прибутку, не цікавить, то навіщо держава підтримує їх фінансово?

  • Василь БЕДЗІР

    Зріднилися німці з Україною

    Край за Карпатами протягом майже трьох століть рідний для німців. У дорадянський період їх тут проживало понад десять тисяч. Нині їх дещо менше, однак вони досі становлять значну частину населення. Останній у часі Всеукраїнський перепис населення зафіксував наявність 3,5 тисячі представників цієї національності, і більшість із них — у місті Мукачево та Мукачівському районі. У першому з них постійно проживають 1,9 тисячі осіб, у другому — 0,8 тисячі. А загалом в області кожен десятий — представник цієї національної меншини в Україні

  • Чи треба чинити опір поширенню вульгаризму

    Загальновідомо, що українська належить до наймелодійніших мов світу. Тим часом у деяких регіонах України прихильники «общепонятного» воліють її зневажати. Натомість серед них розквітає вульгаризм, кримінальний сленг, інші негативні мовні явища. Та постає запитання: звідки така ненависть до українського? Може, від обмеженості, невігластва, російської цинічної пропаганди? А може, від потурання відповідальних за це державних органів влади на місцях?

  • Зміст нашого цивілізаційного поступу залишається незмінним

    15 щорічна конференція YES — Ялтинської економічної стратегії зі зрозумілих причин вже вкотре відбувається у столиці України. Її учасники зустрілися, наче старі друзі, яким є про що поговорити на широкий загал і сам на сам. А от роль глави нашої держави — набагато вагоміша. До його слів дослухаються всі, адже не кожен гість має повну інформацію про реальний стан справ в Україні та довкола неї. Що значною мірою спричинено історичним сусідством зі східною ненажерливою, підступною та брехливою від фундаменту до маківки імперією

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Чи буде розіграно «українську карту»?

    Немає жодних сумнівів у тому, що це стосуватиметься й українського національного інтересу. Одним із найпомітніших і значущих чинників, які позначаться на житті ключових європейських держав — Німеччини, Франції, Іспанії, Італії — стане початок передвиборчої кампанії до Європейського парламенту. І хоча вибори заплановано на травень 2019 року, їхнє дихання вже відчувають у Берліні, Парижі, Мадриді, Римі та Брюсселі. Головні політичні партії, скажімо, Європейська народна партія, активно включилися в передвиборчі перегони, старт яким дав Президент Європейської комісії пан Юнкер, виступивши 12 вересня 2018 року з промовою щодо майбутнього Євросоюзу. Цей виступ був для нього останнім на посаді Президента Єврокомісії. Тому більшість часу він присвятив аналізу досягнень і окресленню перспектив розвитку континенту на найближче майбутнє. Тема України та російської військової агресії жодного разу не прозвучала у виступі Юнкера, натомість увагу було приділено Африканському континенту й Балканам. Після запитань, які поставили Президентові Єврокомісії голови політичних фракцій Європарламенту, стало зрозуміло, що розігрувати «українську» чи «російську» карти у виборчій кампанії не поспішають

  • Віктор ШПАК

    Воздасться за діла наші

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

    Не місто красить людину…

    Чесність письменникафронтовика

    Російська історія війни Хмельницького