РАЗОМ — СИЛА

У Луганську експортери сільгосппродукції  зіткнулися з несподіваною проблемою, яку їм «підсунули» залізничники

Від чого залежать ціни на зерно? Від того, яку ціну готовий платити за сільгосппродукцію споживач, вважає  голова правління публічного акціонерного товариства «Луганськмлин» Зінаїда Надьон.

У луганських аграріїв є добра традиція щороку напередодні посівної збиратися і планувати закупівлі. Тому й тепер на засіданні Агроспілки у присутності голови цього всеукраїнського громадського об’єднання надали можливість виступити переробникові.

 Що робить борошно дешевшим за зерно?

Зі свого боку, Зінаїда Надьон говорила про проблеми... з вагонами.

— На січень у нас був контракт на 2 тис. тонн борошна для Молдови. Але відвантажили ми лише три вагони, — розповіла Зінаїда Гаврилівна. — Укрзалізниця вагонів не надає. Натомість дали координати трьох фірм, які займатимуться вагонами. А ті нам представили пропозиції, згідно з якими можна взяти вагон на 24 дні в оренду, і кожен день обійдеться в $40. Якщо підрахувати ціну за залізничним тарифом, то виходить, що борошно повинно бути продане дешевше за зерно. Молдавани побачили, що ми не можемо розв’язати проблему, і приїхали самі. І тепер самостійно шукають вагони. Вони впевнені в якості нашого борошна.

— Поки що селяни — пасивні учасники ринку. Трейдери та переробники кажуть: ціна буде отакою. А треба, щоб ціну називали ми, сільгоспвиробники, — вважає голова Аграрної спілки України Геннадій Новіков. — Звичайна практика тепер: ухвалюють закон, який регулює, скажімо, ринок землі, і тільки потім ми заявляємо про суперечності. Але успіхи протестних акцій незначні. Набагато ефективніше впливати на прийняття рішень на етапі їх підготовки. Саме на цьому етапі треба контактувати і доводити свою позицію як виробника. Тоді тебе почують. Тому ставимо собі завдання впливати на проекти законів та рішень уряду.

Гуртом  —  легше?

Геннадій Новіков порадив аграріям особливо уважно прочитати проект закону про сільськогосподарське підприємство. За його словами, «в ньому багато суперечливих моментів, він може дуже сильно зарегулювати сільське господарство». Крім того, попросив звернути увагу на проект закону про зернову розписку. «Це механізм інвестиції в сільське господарство. У Бразилії 20 років працює такий закон. Виробник уже після посівної може продати свій урожай».

Делегації сільських товаровиробників із Луганської, Донецької та Харківської областей вислухали голову Агроспілки Геннадія Новікова і розповіли про свої проблеми. Насамперед селяни наголошують, що управління земельних ресурсів до неможливості заплутало процедуру оформлення договорів оренди земель сільгосппризначення. До того ж чиновники відмовляються реєструвати договори оренди, де прописано менш як півтора-три відсотки плати за оренду. Мовляв, є відповідний указ Президента України. Хоч насправді цей документ має рекомендаційний характер. Посадовці радять у такому разі звертатися зі скаргами до вищих інстанцій або до суду. Втім, аграрії наголошують, що у судах справу розглядають тривалий час, інколи навіть роками, а працювати потрібно щодня. Наближається посівна, треба закуповувати засоби захисту рослин. Але моніторинг виявив, що у фірм-постачальників ціни на регіональні препарати різняться на 50%, а на генерики — майже вдвічі.

Геннадій Новіков запевнив, що Агроспілка України готова надавати конкретну допомогу як у вирішенні проблемних питань з оренди, так і щодо постачання засобів захисту рослин, мінеральних добрив та сільгосптехніки через власний кооператив.

Залишається додати, що громадська організація «Аграрна спілка України» в Луганській області об’єднує 32 господарства, які обробляють більш як 300 тис. га. Це майже половина ринку землі в краї.