Генеральний директор страхової
компанії «Нафтагазстрах»
Анатолій ЧУБИНСЬКИЙ

Сьогодні, коли економіка країни переживає чимало змін, не можуть не змінюватися й інші галузі нашого життя. Педагоги обговорюють, як модернізувати освітню галузь, аби вона відповідала духові часу. Соціальна сфера підлаштовується під реалії нового пенсійного законодавства, а медики ведуть мову про те, що без кардинальної реформи в галузі охорони здоров’я нам теж не обійтися. Про роль і місце медичного страхування, яке може стати рушійною силою цієї реформи, «Урядовому кур’єру» розповідає гендиректор СК «Нафтагазстрах» Анатолій ЧУБИНСЬКИЙ.

— Прикро, але свого належного місця у вітчизняній системі охорони здоров’я медичне страхування ще не зайняло, — зазначає Анатолій Федорович. — Хоч саме воно здатне вивести нашу медицину на вищий щабель. Окрім того, воно може стати частиною механізму контролю за якістю лікування та ефективним способом відстеження цільового використання коштів у галузі. На сьогодні ж медичне страхування — лише додаткове й мізерне джерело фінансування системи охорони здоров’я. Наприклад, відчувають допомогу відомчі заклади Укрзалізниці, працівники якої застраховані у нашій компанії. Взагалі у нас застраховано до 300 тис. осіб.

В якому стані зараз перебуває медичне страхування в нашій країні?

— Попри те, що кожна людина відчуває необхідність турбуватися про своє здоров’я, добровільне медичне страхування поки що в зародку. Динаміки зростання не спостерігається. Ринок зупинився на цифрі понад 800 тис. застрахованих, хоча його обсяг, думаю, більший у чотири рази. Чому немає зростання? По-перше, тому що платоспроможність людей украй низька, а тим, хто може платити, страхова медицина у теперішньому вигляді не потрібна. По-друге, невисокий рівень страхової культури. З одного боку, страхові компанії недостатньо вміло розвивають свої послуги, а з іншого — застрахований хоче заплатити 20 гривень, а отримати допомоги на 20 тисяч. Люди не привчені платити за медичне страхування. І по-третє, це відсутність державності. Якби влада ставилася до страхування, приміром, так само, як до банківської системи, результат був би іншим. Необхідно вибудовувати довіру людей до самого страхування.

Страхування може підняти нашу медицину на вищий щабель. Фото Володимира ЗАЇКИ

— І якими ж можуть бути державні механізми регулювання цього ринку?

— Виробничі сили — це обладнання та робоча сила. Якщо держава має намір розвивати свої виробничі сили, вона повинна повсякчас оновлювати основні фонди та підтримувати здоров’я робочої сили. Чому не розвивається ринок? Тому що його має розвивати держава. Немає жодних передумов для розвитку і мотивації. Якщо знову повернутися до політекономії, то існує поняття «працедавець». Так от, він не зацікавлений у тому, щоб платити працівникові щось більше, ніж одну зарплату.

Мотивація створити соціальний пакет для співробітника може з’явитися лише тоді, коли працедавець отримає право відносити витрати на страхування до валових витрат. З прибутку оплачувати страхування ніхто не хоче. А для цього необхідно вносити зміни у Податковий кодекс. І ще жоден чиновник не вирахував, який математичний ефект матимемо від зниження податкового пресу. А такий ефект буде обов’язково.

Інший державний механізм — це пропаганда здорового способу життя і відповідно страхової культури. Здоров’я починається з дитинства, а у нас піклування про здоров’я школярів закінчується щорічним медоглядом. Вважаю, з проведенням медичної реформи роль страхування може стати зовсім іншою.

— Анатолію Федоровичу, якщо йдеться про медичну реформу, зазвичай на перших позиціях називають запровадження обов’язкового медичного страхування. Та чи має, на ваш погляд, Україна для цього передумови?

— Насправді вони існують давно. Десяток компаній натренувались на добровільному медичному страхуванні й готові працювати з обов’язковим медичним страхуванням. Для його запровадження фактично існує інфраструктура у вигляді соціальних фондів (соціального страхування, страхування від нещасних випадків). На їхній базі й можна розбудовувати систему обов’язкового страхування. Так що матеріально-технічна база є.

Залишилося зробити серйозний державний крок — прийняти закон. За 20 років було більш як десять законопроектів, а до голосування справа так і не дійшла. Сподіваюсь, незабаром народні депутати таки розглянуть і ухвалять закон про фінансування охорони здоров’я та обов’язкове соціальне медичне страхування в Україні. Інакше ми і надалі тупцюватимемо на місці.

Володимир ПЕТРОВСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»

ДОСЬЄ  «УК»

Анатолій ЧУБИНСЬКИЙ народився 1953 р. Закінчив Київський інститут народного господарства за спеціальністю економіст. Понад 13 років присвятив страхуванню, брав участь у створенні й розбудові низки страхових компаній. Працював начальником управління фінансів у трьох міністерствах: Міністерстві місцевої промисловості, Мінзовнішторгівлі та Міністерстві економіки України. У 2006-2008 рр. — заступник Генерального директора Укрзалізниці. Лауреат Всеукраїнського конкурсу «Ділова людина України» (2008 р., за версією журналу «Деловая жизнь»), консультант парламентського Комітету з питань транспорту та зв’язку. Автор книг «Экономика должна…», «Философия в афоризмах и ирония юмора».