Ректор Харківського національного
автомобільно-дорожнього університету
Анатолій ТУРЕНКО
Кількість дорожньо-транспортних пригод на шляхах України з року в рік зростає, і відповідно збільшується кількість загиблих та травмованих людей. Ця проблема стала реальною загрозою національній безпеці держави. Над її вирішенням працює чимало міністерств, відомств, громадських організацій, навчальних і наукових центрів. Одним із провідних ВНЗ, що готує кваліфікованих фахівців і безпосередньо працює над проблемами безпеки дорожнього руху, не лише в площині теоретичних розробок, а й на практиці проводить пропагандистську, профілактичну та виховну роботу, є Харківський національний автомобільно-дорожній університет. З його ректором Анатолієм Туренком зустрівся наш власний кореспондент і запропонував поділитися своїм баченням об’єктивної картини безпеки дорожнього руху в Україні та міркуваннями щодо її поліпшення, а також розповісти про напрацювання в цьому напрямку наукового і студентського колективу ХНАДУ.
— Анатолію Миколайовичу, наскільки критичною виглядає ситуація з ДТП в Україні і в Харківській області зокрема?
— Якщо подивитися на статистику, то вона вкрай тривожна. Так, Україна посідає одне з перших місць по ДТП не лише серед країн СНД, а й у світі. І на це є багато причин. Насамперед, наші погані дороги. Я нещодавно був у Йорданії. Здавалося б, така невеличка країна, а там шляхи, хоч яйце коти. У нас таких обмаль. Є прекрасна траса, що йде з аеропорту Бориспіль, на якій і відчуваєш її високу якість. На інших шляхах, особливо, на тих, що зовсім не відремонтовані, як, наприклад, траса Київ —Харків суцільні ями. І хоча до проведення єврочемпіонату з футболу обіцяли цю дорогу належним чином впорядкувати, однак нічого не зроблено. Це зовсім не означає, що ми не вміємо будувати дороги, у нас просто хронічно не вистачає коштів.
Студенти ХНАДУ проводять акцію «Молодь - за безпеку руху» в одній із загальноосвітніх шкіл. Фото автора
— Проаналізуйте, будь ласка, причини ДТП, які найбільше впливають на аварійність та її наслідки?
— Візьмемо за приклад місто Амман, в якому, як і в Харкові проживає 1 млн 600 тис. жителів. За територією ці обидва міста подібні. Щоправда, Харків розташований у більш рівній місцевості з єдиною нагорною частиною, а весь Амман розкинувся на пагорбах. Так от, у цьому місті тільки два перехрестя мають світлофори, а решта — розв’язки в чотирьох рівнях. Там немає заторів, бо все зроблено з розумом. Це — перша причина. А друга, на мій погляд, криється у малоефективних хоч і величезних штрафних санкціях, введених для водіїв на території України, — лише ними гостру проблему безпеки руху не розв’язати. За неї слід братися комплексно: необхідно насамперед виховувати в людей почуття власної відповідальності, тоді на наших дорогах стане значно менше водіїв, які їхатимуть на червоне світло. Знизиться й кількість інших грубих порушень правил дорожнього руху. Саме для цього студенти нашого університету вже четвертий рік поспіль проводять автопробіг в областях України під гаслом «Молодь за безпеку руху». Вони вже були в Криму, Миколаївській, Херсонській, Полтавській, Черкаській та інших областях. Наразі автопробіг проходить на Харківщині.
— Чи вдається вашим студентам пробудити своїми акціями співвітчизників і привернути їхню увагу до проблем ДТП ?
— Звичайно, адже вони не просто їздять містами на автомобілях, а й проводять у школах бесіди з учнями та їхніми батьками, чергують на перехрестях, роздають пам’ятки пішоходам та водіям з правилами дорожнього руху тощо. Інша справа, що лишень їхніх зусиль замало. Потрібно, як колись у радянські часи (не все ж тоді було погано), створювати в школах містечка з дорожніми знаками, проводити змагання серед учнів на краще знання правил дорожнього руху, залучати до співпраці інспекторів ДАІ. Усе це допоможе сформувати внутрішню дисципліну в усіх учасників дорожнього руху, що, безперечно, запобігатиме скоєнню багатьох ДТП, як з боку водіїв, так і пішоходів. Одне слово, до низки заходів зі створення системи пропагандистського впливу на населення, яку наразі проводять студенти нашого навчального закладу, слід долучити профілактичну роботу інституту громадянського суспільства.
— Ваш ВНЗ ратує також за розробку і впровадження Державної програми щодо вдосконалення організації та створення безпеки дорожнього руху на шляхах України. Що саме з напрацювань університету могло б до неї ввійти?
— У нас три кафедри — транспортних технологій, транспортних систем і логістики та організації і безпеки дорожнього руху активно працюють над цими проблемами. Вони мають чималий доробок щодо транспортних розв’язок, організації дорожнього руху і, звичайно, будівництва та реконструкції автомобільних доріг, тунелів, шляхопроводів і мостів, яким в останні роки майже ніхто не приділяє уваги, зокрема, й у Харкові. До речі, по мосту, що розташований на окружній дорозі в районі Олексіївського житлового масиву, сьогодні навіть страшно їхати. Він настільки зношений, що вже хитається, до того ж зависокий. А поряд — залізниця й річка. До речі, і досі ніхто не знає, хто ж його господар. Зверху міст полатали, а з боків виглядає арматура — процес руйнування триває. По ньому рухаються легкові й вантажні автомобілі, а також фури. І такий аварійний об’єкт, який потребує термінової реконструкції, — у Харкові, як і в багатьох інших містах, не один.
Щоб поліпшити ситуацію з безпеки дорожнього руху на автодорогах України, крім згаданих чинників, слід приділяти серйозну увагу й контролю за технічним станом транспортних засобів та їх водіїв. Якщо Україна серйозно не візьметься за дорожню безпеку, то через 10—20 років управляти країною і наповнювати бюджет буде нікому, оскільки світова статистика, опублікована Всесвітньою організацією охорони здоров’я, свідчить, що дорожньо-транспортний травматизм є основною причиною смерті саме серед молодих людей віком від 15 до 29 років. Фактично гине наше майбутнє: молоді спеціалісти, платники податків…
Світлана ГАЛАУР,
«Урядовий кур’єр»
ДОВІДКА "УК"
Анатолій ТУРЕНКО. Народився 24 лютого 1940 р. у м. Кам’янка Черкаської обл. Закінчив Харківський автомобільно-дорожній інститут за спеціальністю автомобільний транспорт, інженер-механік. Доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, академік Академії наук вищої школи України, віце-президент Транспортної академії України, відомий фахівець і керівник вітчизняної наукової школи в галузі активної безпеки автотранспортних засобів. Ректор Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. Має 40 років стажу науково-педагогічної діяльності.