Начальник відділення  
Національної служби посередництва
і примирення в Луганській області  
Анна МОСІНА

У всьому світі трудові конфлікти здебільшого пов’я зані з внесенням змін до законів, укладанням колдоговору або скороченням виплат та пільг, а в Україні — з невиконанням законодавства про працю, що саме по собі нонсенс. У 1998 році, коли Національну службу посередництва і примирення створювали в нашій країні, Луганське відділення починало працювати як частина Східного, до якого входили ще й Донеччина та Дніпропетровщина. Однак у ті роки «на-гора» було видано таку кількість трудових спорів в області, під час яких висували майже сотню різноманітних вимог, що виявилося неможливим ефективно вирішувати їх за дворівневої управлінської вертикалі.

Цього року луганчани мають показники, які можна порівняти із ситуацією на початку століття. Але на відміну від часів «шахтарських походів» на Київ, грюкоту касок під дверима облдержадміністрації, голодувань та навіть самоспалення, цього року із 20 колективних трудових спорів лише два переросли в страйки. Луганчани навчилися вирішувати конфлікти в правових рамках. Про це заявила в інтерв’ю кореспонденту «УК» начальник відділення Національної служби посередництва і примирення в Луганській області Анна МОСІНА.

—  Анно Михайлівно, чому зростала кількість трудових спорів у цьому році?

— Через бюджетні проблеми, а також споконвічне непрозоре фінансування галузей, навіть дисбаланс розподілу коштів усередині однієї з них. Стільки проблем у цій «каструлі», що берешся розглядати одну, а за нею тягнуться ще.

Я сумлінно проштудіювала закордонні книги з конфліктології. Можу сказати одне: у нас не працюють загальновизнані технології. Наші конфлікти унікальні, їх вирішувати треба відповідно до ментальних особливостей та звичок. Головне — у нас ніхто не боїться покарання за невиплату зарплати.

До 70% трудових спорів та конфліктів цього року — вимоги з виплати боргів із зарплати. З досвіду 15 років спостережень скажу, що дуже добре виплачували ці борги в 2003–2004 роках, тоді спорів було менше.

Рік 2013-й окреслився збільшенням кількості зареєстрованих колективних трудових спорів. Лише за 10 місяців майже чверть спорів по всій Україні припадає на Луганщину. Наше відділення сприяло вирішенню вже 43 таких спорів на 19 підприємствах. І хоча ситуація непроста, ми не відчули тиску з боку обласної влади чи спроб «прикрасити картину». Влада пам’ятає шахтарські походи, голодування й самоспалення. І розуміє: спори треба реєструвати, тоді реальніше спільними зусиллями спрямувати переговорний процес у цивілізоване русло.

—  Найпроблемніші питання — борги із зарплати?

— Говорити, що трудові спори повністю залежать від наявності боргів із зарплати, неправильно. Хоч борги входять до першої трійки причин конфліктів. Але потрібно говорити і про внесення змін в умови праці та виробничого побуту, що особливо актуально під час реорганізації виробництва. Бо дуже часто на місцях працівники раді, що прийшов інвестор і хоч якусь роботу надав.

Люди довго мовчать і вірять обіцянкам. А потім інвестор визначає, що далі працювати неприбутково, кидає підприємство, а люди залишаються ні з чим: не виплатили зарплати, не заплатили податки, обов’язкові відрахування… Люди залишаються без роботи і без надії на пенсію в майбутньому.

 —  Гірники й зараз — найактивніша протестна категорія?

— Хоч наша область титульна з цієї галузі, у нас зараз менше спорів на вугільних підприємствах. Адже нині на державних вугільних підприємствах знято з порядку денного питання приведення тарифних ставок шахтарів у відповідність до розміру мінімальної зарплати. Гірники менше протестують ще й тому, що більшість шахт уже не є юридичними особами. Тепер це структурні підрозділи об’єднань, тобто не самостійні. Тож вирішувати питання доводиться по вертикалі об’єднання.

Постійний моніторинг стану соціально-трудових відносин на проблемних підприємствах і аналіз виникнення колективних трудових спорів з початку року свідчить про погіршення справ на підприємствах комунальної форми власності, зокрема ЖКГ та міського електротранспорту. Так, з 27 колективних трудових спорів 12 зареєстровані саме у цій сфері.

Серед причин — несвоєчасна виплата зарплати й накопичення боргів за нею. Ця тенденція триває вже два роки. І тут чітко простежується порушення кадрового менеджменту, кадровий склад підприємств не завжди відповідає визначеним вимогам. Є такі випадки, коли в одному з КП з озеленення набирають на роботу жінок, в обов’язки яких входить підрізування гілок дерев на великій висоті, а техніки для виконання цієї роботи немає. Тож комунальники нині навіть «переганяють» бюджетників, у яких аналогічні проблеми із зарплатою.

—  Наскільки особистісні якості учасників конфлікту важливі для його цивілізованого вирішення?

— Залежність безпосередня. Від цього залежить не тільки хід вирішення конфлікту, а й склад вимог.

Іноді працівники делегують обстоювання своїх інтересів людині, яка вже не працює на певному підприємстві й не живе у місті. Чи доцільно таке? Так було на початку роботи НСПП на шахті «Перемога». Нам та владі вдалося домогтися, щоб шахта отримала три мільйони гривень. Можна було б частину їх спрямувати на погашення боргів, а частину — на розвиток шахти, щоб її зберегти. Але в страйковому комітеті були тільки дружини колишніх працівників. Вони зажадали грошей. Підприємство ліквідовано. Роботи немає. Селище помирає разом із бюджетоутворюючим підприємством. Така ось «перемога».

Та й щодо протестних акцій. Люди мають на них право за законом. Але все має бути цивілізовано. А в нас? Страйкарі нашій службі нічого не кажуть, а самі влаштовують недопущення на робочі місця, перегороджують дороги. А це може бути розцінене як хуліганство, прокуратура висуває претензії. Тоді біжать за допомогою до нас. З’ясовується, що їх хтось умовив…

—  Про що свідчать інвентаризація проблем та перспективне прогнозування у вашій діяльності?

— Щодо інвентаризації проблем, то нині це проводка проплат через казначейство, кадрова політика та оформлення приватизаційних документів підприємств. Часто буває, що підприємство вже не може працювати на старих потужностях: застаріле обладнання, змінюються договори, споживачі та контрагенти. Аби не накопичувати боргів із зарплат, частину майна можна продати, а гроші спрямувати на розвиток. Але тут з’ясовується, що на багатьох підприємствах не оформлено право на землю і право власності. Це не дає можливість ухвалювати певні стратегічні рішення. Доводиться втручатися владі області.

Взагалі успішнішому вирішенню трудових конфліктів і суперечок сприяла б чіткіша інформаційна співпраця з вищими органами управління, зокрема з міністерствами. Наприклад, коли ухвалюється рішення про ліквідацію підприємства, важливо знати ситуацію з боргами на ньому.

Особливості часу такі, що через зростання кількості безробітних роботодавці навчилися хитрувати: в них популярні аутсорсинг та аутстаффінг — по суті, дві форми скорочення колективу підприємства, коли виводять з основного складу неосновні виробництва, і частина працівників втрачає право на колективний договір.

Конфлікт інтересів завжди був і буде. Але соціально-трудові відносини залежать і від загального розвитку економіки, і від підходу місцевої влади до підприємств. Люди на Луганщині як ніде вміють вирішувати конфлікти в правових рамках. Але немає кардинального підходу до розв’язання всіх проблем. Якби люди бачили, що, наприклад, отримано нове обладнання, треба освоювати навички для роботи на ньому, то відчували б перспективи розвитку і звикли б до думки про те, що треба трохи потерпіти. Але цього немає. Проблема акумулюється. А коли накопичується — вихлюпується «на вулицю». І тоді нею доводиться займатися державі.

Олена ОСОБОВА,  
«Урядовий кур’єр»

ДОВІДКА «УК»

Національна служба посередництва і примирення (НСПП) — це постійно діючий державний орган, створений у листопаді 1998 року Президентом України  відповідно до Закону України «Про поря док вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» та Рекомендацій МОП № 92. НСПП складається з центрального апарату і 25 відділень в АР Крим і всіх областях України.

Основні завдання НСПП:

♦ сприяння взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними;

♦ прогнозування виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) та сприяння своєчасному їх вирішенню;

♦ здійснення посередництва і примирення під час вирішення колективних трудових спорів;

♦ забезпечення соціального діалогу, вироблення узгоджених пропозицій щодо розвитку соціально-економічних та трудових відносин в Україні;

♦ здійснення заходів із запобігання виникненню колективних трудових спорів;

♦ підвищення рівня правової культури учасників соціально-трудових відносин.

У ТЕМУ

Розраховуватися із людьмидопомагають прокурори

Олександр ВЕРТІЛЬ,  
«Урядовий кур’єр»

Останнім часом борги із зарплати на Сумщині поступово зменшуються. На цьому наголосив прокурор області Руслан Білокінь під час брифінгу з працівниками ЗМІ. На його переконання, це стало можливим завдяки активним діям місцевих органів влади та прокуратури, які спільно шукають варіанти розв’язання проблеми. Лише в жовтні зарплатні борги скоротилися майже на 1,3 мільйона гривень, а з початку року більш як на 13. Завдяки прокурорському втручанню за актами реагування громадянам виплачено 8,4 мільйона гривень боргу.

За словами прокурора Сумщини, протягом 2013 року правоохоронці розпочали 104 кримінальних провадження за вчинення злочину, передбаченого статтею 175 КК України — невиплата зарплати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат. З них 66 закрито за відсутністю події кримінального правопорушення, сім спрямовано до суду, 31 провадження перебуває на стадії досудового розслідування. За результатами проведених органами прокуратури перевірок розпочато 12 кримінальних проваджень, з яких п’ять направлено до суду.

Особливо проблемними залишаються підприємства-банкрути, серед яких «Центролит», «Селмі», структурні підрозділи оборонної промисловості, на які припадає до 80% загального обсягу боргу. Саме на них зосереджена увага обласної комісії, яка займається кожним конкретним випадком заборгованості перед працівниками.