ПРОБЛЕМА 

Чиновники обирають найпростіший спосіб витрушування гаманців мільйонів наших співгромадян

Якщо хтось впевнений, що нашим самопочуттям цікавляться і опікуються лише близькі люди та медики, то він глибоко помиляється. Як виявилось, здоров’ям та проблемою нашого довголіття переймаються чимало далеких від медицини народних депутатів, різного роду експертів і навіть чиновників відомств, які не мають ніякого відношення до охорони здоров’я. І, судячи з публічних виступів, роблять вони це добровільно і лише в наших інтересах. Щоправда, не цікавлячись, наскільки схвально ставляться до такої турботи мільйони людей. Тому, напевне, не зайвим буде дещо детальніше розібратися в хитросплетіннях цих вболівань і що за ними стоїть.

Для досягнення мети об’єктивність не потрібна?

У Верховній Раді, на початку вересня цього року, було зареєстровано не перший за останніх 15 років, і, безумовно, не останній законопроект з тютюнової теми. Стосується він підвищення ставок акцизного податку на сигарети та інші тютюнові вироби. Як написано в пояснювальній записці до цього документа, передбачається, що в результаті його ухвалення середня номінальна ціна сигарет з фільтром зросте з 8,3 грн до 9,7 грн за пачку, сигарет без фільтру — з 3,8 грн до 5,6 грн за пачку. А головне, автори цього документа вважають, що це допоможе зменшити рівень споживання тютюну в Україні на півтора відсотка. Ще оптимістичніші прогнози від чергового підвищення ставок акцизу на тютюнові вироби в національного фахівця з питань неінфекційних захворювань українського бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Наталії Король. Вона вважає, що збільшення оподаткування для виробників буде виправдано покращенням здоров'я нашого населення. Мовляв, чим дорожчими будуть сигарети, тим менше курців їх купуватиме, особливо серед молоді. Тому, на її думку, ухвалення даного законопроекту дозволить зменшити споживання тютюнових виробів у рік на 10–12%. А щоб ці показники були більшими, ціни на сигарети мають сягнути європейського рівня — від 5 до 10 євро за пачку.

Звичайно, що Міністерство охорони здоров’я теж, так би мовити, обома руками за прийняття такого закону. А чому не бути, коли в об∂рунтуванні законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підвищення ставок акцизного податку на сигарети без фільтра та інші тютюнові вироби)» є посилання, наприклад, на те, що у 2006 році Україна ратифікувала Рамкову Конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ) і має запроваджувати заходи податкової і цінової політики стосовно тютюнових виробів, щоб сприяти скороченню споживання тютюну. А як аргумент, наводяться дані Держстату — зростання цін на тютюнові вироби у 2008–2010 роках дало змогу істотно зменшити поширеність куріння: серед осіб старших 12 років воно знизилося з 25,6% 2008 року до 22,4% у 2010 році, тобто на 3,2 відсоткових пункти. І на закінчення вказується, що за 7 місяців 2011 року ціни на тютюнові вироби зросли лише на 2,1% при загальному рості цін на 4,6%. , що може призвести до росту поширення куріння. Принагідно зауважу, що в Рамковій конвенції, до якої апелюють борці з курінням, податковій і ціновій політиці приділено значно менше уваги, ніж заходам, які мають змусити людину свідомо відмовитися від куріння. Зокрема за рахунок пропаганди і створення умов для утвердження здорового способу життя. Але де, приміром, у нашій країні молодь, і не тільки вона, може оздоровлюватися, коли безплатних спортивних клубів, плавальних басейнів, тренажерних залів, ігрових майданчиків майже не залишилось. Не кажучи вже про будівництво нових, які були б загальнодоступними. Тому, мабуть, насамперед варто було б звернути увагу не на акцизи, а на те, що в одному зі звітів ВООЗ чітко вказується — 68% курців в Україні, які планують кинути палити, не мають при цьому спеціальної медичної підтримки.

Трансформація диму в монети

Звичайно, простіше поповнювати бюджет за рахунок шкідливих звичок і так небагатих платників податків, ніж будувати спортмайданчики та заохочувати їх до ведення здорового способу життя. Й оперувати при цьому цифрами, які різняться в рази. Бо якщо ініціатори законопроекту прогнозують, що внаслідок підвищення цін на тютюнові вироби кількість курців знизиться на півтора відсотка, то представник ВООЗ говорить вже про 10–12 відсотків. Коли ж починаєш уважніше аналізувати аргументи борців з курінням, то стає зрозумілим — до нашого здоров’я їм байдуже. Бо, говорячи про нього, вони насправді думають про те, як перетворити тютюновий дим у дзвінку монету. І тому невтомно апелюють до того, що завдяки підвищенню ставок тютюнових акцизів держбюджет України отримав від акцизів на вітчизняні та імпортні тютюнові вироби в 2007 році — 2,44 млрд гривень, 2008 році — 3,58 млрд, 2009 році — 9,06 млрд, 2010 році — 13,06 млрд, а в 2011 — ця цифра прогнозується в межах 16 млрд грн. гривень. На думку прихильників підвищення акцизу, за умови прийняття нового законопроекту, «успіхи у боротьбі з тютюнопалінням» наступного року можуть бути ще помітнішими — 18 млрд грн.. Що й казати, кругленька сума. Але при цьому вболівальники поповнення держказни намагаються не акцентувати увагу на тому, що всі ці кошти будуть витрушені з кишень десятків мільйонів наших співгромадян. І коли різноманітні експерти та чиновники ратують за підвищення цін на сигарети до рівня європейських, то чомусь «забувають» згадати та порівняти середні зарплати та прожитковий мінімум українців і країн Євросоюзу.

Якщо ж врахувати, що більша частина населення України знаходиться за межею бідності навіть за вітчизняними мірками, то стає зрозумілим чому мільйони курців змушені задовольнятися найдешевшими сортами сигарет, досить часто контрабандних та контрафактних, якість яких не йде ні в яке порівняння з легальною продукцією. А щодо підвищення акцизу, а отже, й подорожчання тютюнових виробів призведе до зменшення тих, хто палить, то ці розрахунки не витримують ніякої критики. За такою логікою, на сьогодні курці як такі, мали би бути на межі зникнення, коли виходити з того, що в Україні лише за останніх три роки акцизний податок на сигарети зріс у сім разів.

«Зелене світло» для контрабанди

Окрім різних нюансів, є в проблемі постійного зростання акцизного податку, а отже й цін на тютюнові вироби, ще один надзвичайно важливий аспект, про який взагалі воліють не згадувати прихильники боротьби з курінням.

Мова йде про контрабанду. Виробники тютюнових виробів безперечно мають рацію, коли стверджують, що різке підвищення акцизів підштовхує до зростання тіньового ринку й скорочення легального виробництва та продажу тютюнових виробів. Думаю, кожен з нас і сам може згадати, як у відповідь на чергову «турботу» про наше здоров’я починав курити молдовські та російські сигарети, бо вони дешевші. І хоча згаданий законопроект щодо значного підвищення акцизного оподаткування тютюнових виробів його автором з парламенту, начебто, відкликаний, немає сумнівів у тому, що спокуса без особливих ускладнень вивернути кишені мільйонам наших громадян, залишається.

Однак, перш ніж переходити в атаку на виробників тютюнової продукції, а фактично розпочинати «бойові» дії проти мільйонів своїх співвітчизників, їх ініціаторам не зайве було б ознайомитися не лише з досвідом європейських країн, а й детальніше проаналізувати власний. Коли, приміром, ЄС поставив вимогу до новоприйнятих країн Східної Європи привести мінімальну долю акцизу в ціні сигарет у відповідність до своїх стандартів, ціни на них значно зросли. І цим одразу ж скористалися «сірі дилери» із сусідніх країн. Як наслідок, контрабанда сигарет у Румунії захопила майже чверть ринку, в Угорщині — 24, в Польщі — 18, а у Литві майже 40 відсотків. Після цього інші країни в тому числі й названі вирішили відкласти нововведення на 5-7 років.

Однак, якщо ми не хочемо чи не вміємо вчитися на чужих помилках, то хоча б не повторювали власних. Не будемо згадувати події п’ятнадцятирічної давнини, коли понад 20 відсотків українського ринку було віддано на відкуп контрабанді, а проаналізуймо, так би мовити, події нещодавні. Зокрема, як свідчить статистика, протягом 2008–2010 років виробництво сигарет в Україні скоротилося на 21,4 відсотка. Це сталося через різке підвищення податкового тиску на тютюнову галузь. У першому півріччі цього року виробництво знизилось ще на 16 відсотків. Думаю, ніхто не візьметься стверджувати, що настільки ж зросла кількість тих, хто відмовився від куріння. Отже, неважко здогадатися, який товар заповнив цю нішу — передусім контрабандна та підробна продукція. За різними оцінками експертів, частка першої займає майже 10–15 відсотків від усіх продажів сигарет на українському ринку, а контрафактна продукція в межах 2,5–3 відсотків. Ще трохи і ми знову «досягнемо» показників 90-х років як з виробництва власних, так і з експансії контрабандних сигарет на український ринок.

Куди вже вище…

Нині акцизний податок на сигарети у нас порівняно з тією самою Росією чи Молдовою найвищий за всіма параметрами.

Власне, це не перша спроба, збільшити надходження до бюджету за рахунок тих, хто курить. Варто згадати, як з подачі попереднього уряду у 2009 році Верховна Рада ухвалила законопроект (на щастя він не набув сили закону), за яким тютюновий акциз мав зрости у 2,5–3 рази. Тоді це викликало несприйняття серед багатьох експертів і навіть нардепів. Зокрема екс-міністрів фінансів Віктор Пинзеник зазначав: «Ми вже мали ситуацію, коли схід України був завалений сигаретами з російською акцизною маркою, а південь і захід — молдавськими. Ми палили й платили акциз у бюджети інших країн. Якщо велика різниця в ціні, то способів перекрити канали контрабанди немає. Поступове підняття акцизу — це правильне і допустиме рішення, але не можна переходити межу».

Народний депутат Віталій Хомутинник (нині голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики) теж застерігав колег від поспішних рішень: «При встановленні акцизного збору повинен враховуватися розмір аналогічного платежу в країнах-сусідах, надійність кордонів і так далі. Адже запропоноване різке підвищення ставок неминуче призведе до того, що ціни на українські сигарети будуть істотно вищі, ніж у деяких сусідніх країнах — Молдові, Росії, Білорусі. Враховуючи ж прозорість наших кордонів, я побоююся, що це призведе до зворотного ефекту: замість планованого збільшення обсягу надходжень до бюджету вони можуть скоротитися через засилля контрабанди».

На переконання нинішнього Прем’єр-міністра, а тоді голови парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Миколи Азарова, підняття акцизів під час економічної кризи є найгіршим зразком економічної політики: «Внаслідок цього матимемо не додаткові надходження до дохідної частини держбюджету, а навпаки — її збитки. Це також призведе до тінізації цілих секторів національної економіки».

Вищенаведені думки належать фахівцям — професіоналам, які вміють аналізувати і прогнозувати наслідки того чи іншого кроку для економіки країни. Тому, мабуть, прислухатися варто передусім до них, а не до тих, хто маючи дуже приблизне уявлення про ризики непродуманих новацій у податковому законодавстві, намагається збільшити надходження до бюджету за допомогою гаманця курців.