Представники неурядових організацій Грузії, Молдови й України, які зібралися у Брюсселі на другу неформальну зустріч форуму «Східне сусідство ЄС», підписали спільну декларацію, в якій виклали своє бачення партнерства трьох найуспішніших країн цього проєкту.

Перша установча зустріч форуму відбулася місяць тому за ініціативи литовського євродепутата Андрюса Кубілюса, який запропонував диференціювати політику ЄС щодо країн-учасниць «Східного партнерства» Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови та України. Оскільки Грузія, Молдова та Україна за десять років існування «Східного партнерства» стали асоційованими членами ЄС, підписавши угоди про асоціацію, і отримали безвізовий режим, ЄС мав би розробити іншу модель співпраці з ними.

«Трійка цих країн має отримати особливе ставлення до себе європейської сторони, можливо, подібне до політики щодо Західних Балкан, які готуються отримати запрошення на вступ до ЄС», — заявив під час зустрічі Андрюс Кубілюс. На його думку, всі країни «Східного партнерства» потребують проведення глибинних реформ.

«Ми в Балтійських країнах із власного досвіду знаємо, як нелегко здійснювати реформи і пояснювати все це власним громадянам», — сказав литовський політик. У цьому разі важливу роль відіграє громадянське суспільство, яке пропагує і просуває європейські цінності, — основу так званих копенгагенських критеріїв, умов, які має виконати країна-кандидат у члени ЄС.

У Європейській комісії вважають цю ініціативу щодо «Східного партнерства» на часі. Голова відділу з питань Грузії, Молдови та транскордонної співпраці між країнами-сусідами Матьє Буске нагадав, що нова очільниця ЄК Урсула фон дер Ляєн надіслала листа главі європейської дипломатії Жозепу Боррелю, в якому закликала його спрямувати увагу на імплементацію угод про асоціацію з Грузією, Молдовою та Україною. За словами Матьє Буске, ці три країни протягом останніх років пройшли через складні випробування, одним із підсумків яких стало народження активного громадянського суспільства. Неурядові організації країн «Східного партнерства» вже ведуть спільні проєкти з ЄК, зокрема в галузі державних закупівель та боротьби з корупцією.

Директор європейських програм міжнародного фонду «Відродження» Дмитро Шульга оприлюднив текст спільної декларації, підписаної між платформами громадянського суспільства Грузії, Молдови та України. У ній представники неурядових організації трьох країн закликають свої уряди створити майданчики для співпраці на спільному шляху до ЄС. «Ми пропонуємо створити паралельний формат усередині «Східного партнерства», який розвиватиме, а не руйнуватиме його», — наголосив Дмитро Шульга.

Випробовування й виклики, які переживають Грузія, Молдова та Україна, подібні, тому об’єднання зусиль трьох країн у євроінтеграції не лише сприятиме просуванню спільних інтересів, а й дасть змогу цим державами підтримувати й скеровувати одна одну. Про це заявив співголова громадянської платформи ЄС — Грузія Каха Гоголашвілі.

«Наші три країни повинні бути амбітніші, а ЄС має підтримати диференціацію «Східного партнерства», — вважає виконавчий директор Інституту європейської політики та реформ Молдови Юліан Гроза. Він зауважив, що хоч у Брюсселі люблять символізм і тому сприймають «Східне партнерство» як символ співпраці ЄС зі східними країнами-сусідами, існує переконливий факт: три країни долають євроінтеграційні виклики набагато успішніше, ніж інші три. «Це не означає, що Азербайджан, Вірменія та Білорусь мають опинитися поза «Східним партнерством», — зауважив він.

Литовська євродепутатка Раса Юкнявічене наголосила, що країни, об’єднані «Східним партнерством», мають не змагатися одна з одною, а навпаки, працювати спільно. Проте вона визнала, що статус цієї платформи, який існував незмінно протягом десяти років, вигідний для Росії. Її підтримав директор представник Української національної платформи громадянського суспільства країн «Східного партнерства» Юрій Удовенко. «Протягом десяти років ми боялися, що Росія впливатиме на євроінтеграційні наміри Білорусі, тепер Білорусь ось-ось стане частиною Росії. То як можемо співпрацювати з Мінськом у межах «Східного партнерства?» — слушно запитує експерт.

Представники неурядових організацій домовилися розробити дорожню карту дій, яка пришвидшить початок нового формату співпраці Тбілісі, Кишинева та Києва в межах «Східного партнерства». Вони сподіваються, що уряди трьох інших країн наслідуватимуть їхній приклад.