Торік наша країна експортувала 48 тисяч тонн меду, поступившись за кількісним показником тільки Китаю й Аргентині. Із січня по квітень, тобто за третину 2023 року, українські пасічники реалізували закордонному споживачеві майже 16 тисяч тонн меду на суму 41 мільйон доларів, демонструючи позитивну динаміку експорту. Вагому частку в експорті цього цілющого смачного продукту забезпечили пасічники з Полтавщини.

На 1 січня в області у господарствах усіх форм власності налічувалося майже 134 тисячі бджолосімей, зокрема на сільськогосподарських підприємствах — 4,8 тисячі, у населення — 129,1 тисячі. 2022-го виробили всього 3209 тонн меду, зокрема на сільгосппідприємствах — 97 тонн, населення — 3112 тонн. Тобто область виробила 5 відсотків українського меду.

На Полтавщині функціонує п’ять племінних пасік з розведення бджіл української степової породи. Племінні статуси присвоєно ДП «Дослідне господарство імені Декабристів Інституту свинарства і АПВ НААН України», ПСП «Дружба», ФОП Василеві Гаврилову, фізичним особам Русланові Савенку та Ігореві Пелюхні. Проводять певну селекційно-племінну роботу в галузі, що сприяє збереженню та поширенню генофонду районованої для Полтавщини породи бджіл.

5 відсотків у загальному вулику

З’явився новий напрям у бджільництві — органічний. У галузі органічного бджільництва працюють пасічники Анатолій Ольшанський та Андрій Адамович, їхню виробничу діяльність сертифіковано згідно з вимогами стандарту МАОС з органічного виробництва і переробки, що еквівалентний постановам Ради ЄС №834/2007 та 889/2008.

Основні виробники меду в області такі: приватні сільгосппідприємства «Дружба», «Нива», товариства з обмеженою відповідальністю «Білагро», «Обрій», «Агрофірма «Маяк», сільськогосподарські товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога», «Скіф», племінні пасіки, фізичні особи Микола Горбенко, Ірина Дроздова, Володимир Гужик, Володимир Ющенко, Юрій Панасенко, Сергій Камінський.

Про це «Урядовому кур’єру» розповів заступник директора департаменту агропромислового розвитку Полтавської обл­держадміністрації Олег Палій.

За його словами, для стимулювання роботи пасічників обласна влада надає їм фінансову допомогу. Наприклад, перед війною 53 пасічники отримали з обласного бюджету майже мільйон гривень. Певні кошти для бджолярів передбачено і в межах обласної програми розвитку та підтримки аграрного комплексу Полтавщини за пріоритетними напрямами на період до 2027 року, але не для всіх, а тільки для тих, які пройшли відповідне навчання у ліцензованих освітніх закладах і зареєстровані фізичними особами-підприємцями, а також для членів сімейних фермерських господарств (без набуття статусу юридичної особи, які організовують на основі діяльності фізичної особи-підприємця). Для них передбачено відшкодування 50% вартості матеріалів та обладнання для облаштування пасіки (нові вулики, медогонки, воскотопки, стіл для розпечатування стільників), але не більш як 50 тисяч гривень на один суб’єкт господарювання за умови, якщо цей пасічник утримує понад 10 бджолосімей.

Крім того, передбачено фінансову підтримку на закупівлю племінного матеріалу шляхом відшкодування 50% його вартості, але не більш ніж 20 тисяч гривень на пасіку.

Як зберегти полтавську бджолу?

В області функціонує ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича», який здійснює науково-методичне керівництво і координацію наукових досліджень, що проводять організації, установи, навчальні заклади та господарства різних форм власності в галузі.

Кваліфіковану підготовку спеціалістів-пасічників та підвищення їхньої кваліфікації для області та держави здійснюють у Гадяцькому аграрному училищі. Його випускники продовжують навчання у вищих навчальних закладах Польщі.

Головна проблема галузі — отруєння бджіл засобами захисту рослин під час проведення весняно-польових робіт. Тому в області працюють, щоб таких прикрих випадків було якомога менше. Цим питанням переймається голова громадської спілки «Обласне об’єднання «Полтавський пасічник» Наталія Сенчук, департамент агропромислового розвитку теж просить господарства і бджолярів дотримуватися вимог законодавства під час застосування засобів захисту рослин, затверджених наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19.02.2021 №338 «Про деякі питання у сфері бджільництва».

Згідно з інструкцією з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, яка обов’язкова до виконання для всіх державних органів та суб’єктів господарювання, органи місцевого самоврядування до 1 березня цього року провели щорічне оновлення складу постійно діючої комісії із встановлення факту отруєння бджіл для своєчасного реагування в разі звернення пасічників.

Для профілактики отруєння бджіл, підвищення рівня обізнаності з вимогами законодавства в галузі бджільництва та налагодження комунікації між суб’єктами господарювання, власниками пасік та представниками об’єднаних територіальних громад департамент провів обласну онлайн-нараду «Про взаємодію органів місцевого самоврядування з фермерськими господарствами, кадрове забезпечення комплексу весняно-польових робіт та виконання норм законодавства щодо профілактики отруєння бджіл засобами захисту рослин», а Міністерство аграрної політики України — форум «Заходи профілактики отруєння бджіл. Алгоритм дій при отруєнні бджіл засобами захисту рослин».

У травні відбулося засідання обласного штабу швидкого реагування з перевірки дотримання вимог законодавства та оперативного реагування на випадки отруєння і загибелі бджіл на пасіках у господарствах усіх форм власності під час проведення сільськогосподарськими підприємствами польових робіт із застосуванням засобів захисту рослин.

Пріоритетним напрямом розвитку галузі на Полтавщині залишається впровадження автоматизованої інформаційної платформи для комунікації сільськогосподарських виробників та пасічників для збереження бджіл під час використання аграріями засобів захисту рослин.

Щороку департамент спільно з ГС «Обласне об’єднання «Полтавський пасічник» проводить ярмарки, виставки, свята меду, де підбивають підсумки його збирання, пасічники демонструють та реалізують продукцію бджільництва.

Усі ці заходи в комплексі сприяють підтриманню галузі та її розвитку.