Людмила Охріменко народилася в козацькому краї, але тривалий час жила у Криму, потім переїхала до Харкова. 2014 рік змінив життя України та її особисте. Зайнялася волонтерством і активною літературною працею. Жіночі романи авторства пані Людмили легко знаходили читача. Але згодом взялася за написання творів на воєнну тематику. Торік саме в цій номінації міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» її роман «Оскар» визнали найкращим. Щоб більше  дізнатися про життя і творчий шлях письменниці, запросили Людмилу ОХРІМЕНКО до розмови.

До початку лютневого збройного вторгнення рф в Україну в Донецькій області по цей бік лінії розмежування жило 1 мільйон 670 тисяч людей. До середини липня там залишилося трохи більш як 300 тисяч. З огляду на збільшення загрози через тривалі обстріли і наближення бойових дій звідти евакуювали майже 80% місцевих жителів.
Масштаби і драматизм вимушеного виїзду великої кількості людей, погодьтеся, вражають. Особливо якщо згадати надзвичайно складні й навіть трагічні умови, в яких це відбувалося. 

Відбувся 24-й Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії». Театри з різних міст грали вистави на своїх сценах, але говорили про Херсон, надсилали його жителям слова підтримки, надії на швидке визволення від окупантів. Задум провести саме в такий спосіб цей значимий культурний захід виник у генерального директора — художнього керівника Херсон­ського академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша народного артиста України Олександра КНИГИ.

На Закарпатті в час, коли лунають сирени повітряних тривог, мистецьке життя не припиняється. На авансцену культурного життя виходять аматори, створюючи колективи. Одним із таких став театр-студія переселенців УЖіК, який уже встиг завоювати серця шанувальників мистецтва. Про сміливий творчий проєкт, його натхненників та учасників — акторів-аматорів розповідає кореспондент «Урядового кур’єра».

Влада Полтавщини розглядає можливість запровадити в області систему телемедицини з Іспанії. Про це розповів начальник обласної військової адміністрації Дмитро Лунін. За його словами, рішення виникло після того, як область відвідала команда іспанської платформи Help to Ukraine. Волонтери передали полтавцям для тестування кілька телемедичних боксів Homedoktor. 

У підвалі одного з освітніх закладів Звенигородського району молодий працівник ДСНС разом з досвідченим педагогом та директором закладу проходить уздовж викладеної гранітними блоками стіни до просторої кімнати. Світло з єдиної лампи під стелею малює поки що не райдужну картину майбутнього укриття для школярів. Сірі, трохи вогкі стіни й стеля, на дерев’яному помості вже розставлено кілька пофарбованих синім лав, обабіч — пожежний реманент. Є й система водопостачання. 

Щосуботи та щонеділі впродовж усього червня Тернопільський академічний драматичний театр імені Тараса Шевченка запрошував шанувальників Мельпомени подивитися комедію «Дім божевільних». Прем’єрну виставу  за п’єсою італійського драматурга Едуардо Скарпетти поставив режисер заслужений діяч мистецтв України В’ячеслав Жила.

Україна має велику історію, видатні постаті. Вона була, є й буде. Україна назавжди, Ukraine Forever. Це та основа, на яку оперся  у своїй ідеї музикант, саунд-продюсер Андрій Мазепа, який уже 12 років живе у столиці, але рід його закорінений у Тернополі. На початку широкомасштабного вторгнення рашистів в Україну завдяки Андрієві з’явилася нова медіаплатформа, яку він так і назвав: Ukraine Forever. Це, як сам визначає, — український культурний мовець. 

Наприкінці травня Всесвітня організація охорони здоров’я зібралася для проведення асамблеї. Але говорили на ній не лише про пандемію, а й про війну в Україні. Варто сказати, що очікування України від сесії виправдалися не повністю. З одного боку, ВООЗ ухвалила резолюцію, в якій засудила напад росії на Україну і закликала державу-агресора припинити обстріли медичних закладів нашої країни. А з іншого, — до країни, яка фізично знищує іншу, включно з її медичною системою, не було застосовано жодних санкцій. росію не позбавили права голосу у  ВООЗ і не виключили з виконавчого комітету. 

10 травня 1933-го. На Оперній площі в Берліні розгоряється багаття з понад 20 тисяч книжок, які звезли сюди студенти націонал-соціалісти. Серед них твори всесвітньо відомих німецьких авторів Генріха Манна, Ериха-Марії Ремарка, Генріха Гейне. Це відбувалося тоді у всій Німеччині: в університетських містах палили книжки авторів, які не відповідали ідеологічним уявленням нацистів.