Протягом семи днів струнна група академічного симфонічного оркестру Закарпатської обласної філармонії перебувала у творчій подорожі в Німеччині. Виступали із благодійними концертами у містах Бамберг, Хале, Байройт.

«Це були незабутні сім днів, у які вмістилися і наші виступи, і правда про війну в Україні, що її ми доносили до німецьких друзів», — сказала після повернення додому керівниця хору заслужена артистка України Вікторія Свалявчик-Цанько. Враженнями про поїздку з важливою для закарпатських артистів місією вони поділилися з кореспондентом «Урядового кур’єра».

Українські вишиванки створювали особливу атмосферу концерту і викликали захоплення глядачів. Фото надала Вікторія СВАЛЯВЧИК-ЦАНЬКО

Вишиванки викликали захоплення

«Нас запросила фрау Барбара Байєр, спираючись на допомогу німецького благодійного фонду «Солідарність», — розповідала Вікторія Свалявчик-Цанько. — У виступах у трьох містах брав участь зведений хор з артистів Ізраїлю та Німеччини, а також музиканти — наші та німецькі. Українці були представлені струнною групою оркестру — загалом 15 музикантів, а німецькі — колективом у повному складі з міста Бамберг.

Під час дуже напружених відповідальних репетицій слід було узгодити партії всіх учасників, довести звучання творів до філігранності. Я диригувала на третьому концерті, який відбувався на підтримку Збройних сил України. На ньому музиканти з України виступали у вишиванках, звучали народні мелодії та композиції Мирослава Скорика. Німецькі глядачі були захоплені українським фольклором, автентикою і колористикою. А, наприклад, перший гобой із Бамберга бразилець Пауло Арантес вивчив українську веснянку, присвятивши її якомога скорішій перемозі України».

Враженнями від концертів поділилася і скрипалька Леся Дубенко: «Наші виступи в Німеччині продемонстрували, що жінки-музикантки в цей нелегкий час теж можуть багато зробити. Ми продемонстрували німцям наше мистецтво, надбання в культурі, несли правду про Україну і, зрештою, сприяли фінансовій допомозі ЗСУ. Важко переоцінити той досвід, якого набули, спілкуючись із видатними європейськими музикантами».

Епізод, що сколихнув

У трьох концертах, що відбулися в найвідоміших залах Німеччини, взяли участь загалом 120 музикантів із 15 країн. Серед них були знаменитості, яких знає весь музичний світ. Трапилася й нестандартна, як для музикантів, ситуація, про яку варто розповісти окремо.

«Під час підготовки до одного з двох концертів, що на них диригував Ітсак Тавіор, один з епізодів сколихнув, ставши показовим у ставленні до нас, українців, — продовжувала розповідь Вікторія Свалявчик-Цанько. — Диригент запропонував до виконання власний твір, який мав назву «Слався, Ізраїль». Під час репетиції твору в середньому епізоді ми почули цитування мелодії гімну радянського союзу. Почувши ці музичні фрази, не могли не відреагувати. Звучали вони надто підступно. Зрозуміло, що автор не міг передбачити, за яких обставин його твір виконуватимуть у майбутньому, але тут шматок гімну срср вигулькнув просто як знущання. Мене розривало від болю, а на очах у моїх скрипальок виступили сльози.

У перерві я підійшла до диригента і сказала, що цей уривок із його твору ми не зможемо виконувати: це болісно і неприйнятно для нас. І автор пішов нам назустріч. Наступного дня, зустрівши мене в готелі, повідомив: «Не хвилюйтеся, я все зробив. Розумію вашу ситуацію». На наступній репетиції твір виконували вже без цього фрагмента: автор вирізав зловісний музичний шматок».

Скрипальки з України разом з ізраїльським диригентом Ітсаком Тавіором після концерту в Німеччині

Нищення культури — на світлинах

Разом з музичною посланці України мали і гуманітарно-просвітницьку місію. З Ужгорода вони привезли виставку світлин, на яких зафіксовано гіркі сторінки нищення вітчизняних закладів культури — театру, мистецьких шкіл та інструментів; убивства музикантів і артистів.

«Перед кожним з концертів фотовиставку розгортали біля входу в залу, щоб усі гості могли наочно переконатися в тих надзвичайно великих втратах, яких зазнає українська культура під час розв’язаної проти нашої країни війни, — зазначила керівниця оркестру із Закарпаття. — Так ми могли достукатися до сердець німців та відчути їхній відгук. Нашу історію повинен знати весь світ: якими болісними емоціями наповнене наше життя, як страшно жити в часи війни. А ще застерегти Європу про можливі наслідки, бо переживаємо ми не документальний фільм, а воєнні реалії».

Виставку світлин підготувала Мар’яна Глієва — скрипалька, яка переїхала на Закарпаття з розбомбленої росіянами Бучі та влилася до складу симфонічного оркестру. Після повернення додому вона прокоментувала свою добірку словами: «Дякую за можливість це показати. Шкода, що від часу нашого повернення альбом поповнюється чи не щодня. Щоразу, коли лунають сигнали повітряної тривоги, моє серце стискається не від страху за себе, а від усвідомлення того, що в цей час російська ракета несе комусь смерть і руйнування».

Після повернення в Ужгород симфонічний оркестр пішов у нетривалу відпустку, після якої розпочне готувати концертні програми, присвячені ювілейним датам вітчизняних композиторів Євгена Станковича та Віктора Теличка.