Михайло Кічковський,
голова ради МА "Карпатський Єврорегіон"

В Анталії (Туреччина) відбулося засідання Комітету з питань сталого розвитку Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи. На ньому обговорено проекти Резолюції та Рекомендацій міжнародної науково-практичної конференції "Сталий розвиток Карпат та інших гірських регіонів Європи", яка нещодавно пройшла на Закарпатті. Комітет рекомендував розглянути та схвалити документи на пленарному засіданні Ради Європи, що відбудеться наприкінці жовтня у Страсбурзі (Франція). Українську делегацію в Анталії очолював голова Закарпатської обласної ради, голова ради МА "Карпатський Єврорегіон" Михайло Кічковський. Про саму асоціацію, ужгородську конференцію та засідання Комітету Конгресу Ради Європи він розповів в інтерв'ю "УК".

- Загалом епідеміологічна ситуація зараз оцінюється як стабільна і схожа з періодом міжсезонної захворюваності, яка спостерігається упродовж останніх років, - повідомив кореспондентові "Урядового кур'єра" директор Центру грипу і респіраторних захворювань Олександр Гриневич.

9 жовтня цього року Булатовичу виповнилося б 140. І що далі в часі відходить ця дата, то ціннішою і значимішою стає розмаїта спадщина, яку він залишив для нащадків. Як зазначають історики, цей герой умовно прожив два повноцінних життя. Перше - як відважний воїн, учений-географ. Друге - смиренним ченцем і православним публіцистом. Життя Олександра Ксаверійовича було настільки бурхливим і заплутаним, що навряд чи колись вдасться скласти повний і правдивий опис його долі.

Намір запросити на десятий "Джаз-карнавал" "найкращого саксофоніста з-поміж президентів" був озвучений чи то всерйоз, чи то жартома на торішньому фестивалі. З Клінтоном так і не склалося, проте й без нього на одеському фестивалі джазу було на що подивитися і кого послухати. Однією із ведучих була відома темношкіра телезірка з Москви Олена Ханга. "Я пересвідчилася, що Одеса - це місто-джаз, - сказала Олена зі сцени Українського драмтеатру. - Адже джаз народжується там, де живуть вільні, іронічні люди, здатні до імпровізації".

В Осло (Норвегія) відбулась презентація унікального українсько-норвезького проекту - постановки балету "Пер Гюнт" Едварда Гріга, в якому брали участь артисти Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка, Донецького національного театру опери та балету ім. А. Солов'яненка, студенти Норвезької балетної школи та Київської муніципальної української академії танцю ім. С. Лифаря. Спільний мистецький проект приурочено до п'ятиріччя заснування Норвезької балетної школи. В головних ролях - солістка Донецького національного театру опери та балету Ірина Крамаренко і артист балету Національної опери України Іван Бойко. Всі чоловічі партії виконували студенти КМУАТу, жіночі, як і масові сцени, випускниці Норвезької балетної школи.

Відтепер найкращі вистави Національного академічного драматичного театру імені І. Франка, який "Украденим щастям" відкрив наприкінці вересня новий - 91-й - сезон, разом із глядачами в його залі щомісяця переглядатимуть у прямому ефірі Першого Національного телеканалу жителі навіть найвіддаленіших куточків України. Про це подбало керівництво закладу, художній керівник Богдан Ступка та генеральний директор Михайло Захаревич, для якого це ще й гідний подарунок до шістдесятиріччя.

В обласному центрі з аншлагом відбулася прем'єра вистави "Життя всупереч долі". Її зіграли на сцені Житомирської філармонії актори єврейського театру малих форм "Єврейський бульвар" (художній керівник Лариса Коваль) і Польського театру імені Юзефа Крашевського та Польської театральної студії (директор Йоланта Платок, художній керівник Микола Варфоломєєв). До такої творчої співпраці їх надихнуло проголошення ООН 2010 року Роком зближення націй під назвою "Спільний дім - спільна культура".

Київський Андріївський узвіз опинився під пильним оком митців, які перейнялися модернізацією однієї з найдавніших вулиць Східної Європи. Їх об'єднав спільний німецько-український проект "Вулиця ігор - ігри вулиць". Його організатори - Гете-Інститут та Центр сучасного мистецтва "Совіарт" - вирішили провести конкурсні змагання "Візуальні проекції майбутнього Андріївського узвозу" у вигляді фестивального дійства.

У Береговому пройшов 47-й фестиваль, який до цього йменувався "Дружба без кордонів", а тепер отримав нову назву - "Берег-Фест".

Щойно відчиняються важкі двері, нескінченний гамір та гучний металевий гуркіт в одну мить звалюються на голову, проникаючи глибоко у вуха і заглушаючи усе навколо: так мене "зустрічає" перший величезний цех державного підприємства "Поліграфкнига". "Як тільки тут працюють люди?!" - не можу втамувати здивування.