Це значна подія для всіх, хто має відношення до освітянської галузі: учнів, студентів, батьків, викладачів. За словами організаторів проекту, серед яких і агенція "Світосвіт", "Єдине інформаційне вікно України" відкриває величезну панораму освітянського світу.

Ми розмовляємо у кабінеті фізики та інформатики. Комп'ютери, що є на кожному столі, тихо дрімають, а ось їхнього "дідуся" довелося потривожити, знявши з шафи. Його Юрій Пасіхов разом зі своїми гуртківцями змайстрував ще 1987 р. За цю роботу він отримав Державну премію СРСР ім. Н. Крупської в галузі освіти, винахід відзначили золотими медалями на ВДНГ СРСР та України. Тепер це - "кам'яний" вік, адже системний блок працював як комп'ютер лише з телевізором і магнітофоном. Та саме завдяки цій розробці учитель перейнявся ідеєю транспортувати знання на відстані.

Американські вчені описали природне явище, що, можливо, лежало в основі біблійної історії про те, як води Червоного моря розступилися і дали можливість ізраїльтянам втекти від військ єгипетського фараона.

... Ще кілька десятиліть тому сімейний фотоальбом був справжнім скарбом родини. Знімки робили зазвичай у фотоательє, і кожен такий вихід сприймався як родинне свято: одягали найкраще вбрання й урочисто йшли фотографуватися. "Щасливі будемо ми, дякуючи знімку, життя коротке хай збігає й тане, на віки вічнії ми всі тепер в обнімку", - таку словесну фотографію у своїй пісні створив Булат Окуджава, побачивши, як "на фоні Пушкіна знімається сімейство".

"Ставте будь-які запитання!" - Від часу нашої останньої особистої зустрічі минуло майже 13 років, але у правиці Сергія Васильовича відчувається така ж прихована сила, а з очей струменять упевненість воїна, правота патріота і, водночас, певна втома людини, яка не належить сама собі...

Мемуари маршала де Рішельє, видані в Лондоні 1790 року, Наполеона Бонапарта, що побачили світ у Парижі в 1813-му, і ще багато унікальних видань утворили справжній книжковий всесвіт раритетів у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. "Книжковий Всесвіт: з фондової колекції музею ХVІ - першої половини ХІХ століття" - так називається виставка, яку вперше запропонували рівнянам.

Адреса незвичайного закладу - середня школа села Косівщина Сумської області, яка, до речі, також носить ім'я нашої великої землячки. Є в селі й вулиця Лесі Українки, і парк її імені, де щовесни проходить Лесине мистецьке свято "Весняні співи". Звідки в невеликому селі, розташованому за тисячі кілометрів від місць, де народилася та жила Леся, така шана до її постаті?

Копію фігури висотою 2,4 м і вагою 98 кг за архівними кресленнями, знайденими співробітниками Софійського заповідника, виготовив з міді, вкритої позолотою, український художник і скульптор Микола Білик. Упродовж двох тижнів скульптура покровителя столиці експонувалася на території Софійського музею, поруч із Хлібнею. Поблизу встановили спеціальну урну з оргскла: для записок відвідувачів музею, щоб вони мали змогу звернутися до Архістратига Михаїла із найпотаємнішими бажаннями та мріями. Усі записки підняті на вежу разом із постаттю покровителя Києва.

До ідеї материнської школи для 4-5-літніх дітей директора Кутищенської середньої школи, що на Тлумаччині, Віталія Кочерова привели час і актуальні нині теорія й педагогічна практика відомого італійського педагога Марії Монтессорі та нашого Василя Сухомлинського. Її суть - у ранньому розвиткові дитини через індивідуальний підхід, вільний виклад уроку без сталої його структурованості. Тут головне - професіоналізм, духовність і душевність вчителя - якості, що дають потужний старт ранньому розвиткові здібностей дитини, яка в такому віці передусім прагне втамувати допитливість.

Майже 450 років тому із княжого міста Пересопниця полетіло в світовий обшир "Пересопницьке Євангеліє" - книга, на якій у незалежній Україні присягають на вірність її народові президенти. Нині це маленьке село за два десятки кілометрів від Рівного, в якому залишилося не більше ста жителів.