Актуальна тема

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Від балістики до комфорту

    У 2014 році, коли наша армія була не в змозі протистояти російській агресії, український народ піднявся на захист Батьківщини. Пригадую, колектив нашої газети «Урядовий кур’єр» теж вирішив допомогти фронту: ми закупили сім бронежилетів і через волонтерів відправили їх на Донбас. До речі, волонтерський рух відіграв тоді дуже важливу роль. Бо саме через його представників на фронт почали надходити не лише продовольство та обмундирування, а й зброя, різноманітні технічні засоби.

  • Дорожня карта: як учаснику АТО отримати земельну ділянку

    Відведення земельних ділянок учасникам антитерористичної операції здійснюється на підставі ст. 118 Земельного кодексу України.  Органи Держгеокадастру працюють в режимі максимального сприяння учасникам АТО та членам сімей загиблих воїнів в реалізації їхнього конституційного права на отримання землі.

  • Станіслав ПРОКОПЧУК

    Наслідки Чорнобильської катастрофи долатиме ще не одне покоління

    Перший висновок щодо нинішньої ситуації в 10-кілометровій зоні, де розташовані всі згадані  об’єкти, від яких безпосередньо залежать терміни виведення з експлуатації атомної станції, зупиненої у 2000 році. Ідеться про заводи і комплекси, пов’язані з підготовкою до захоронення радіоактивних відходів та тимчасового зберігання відпрацьованого ядерного палива. Справи тут за останні роки значно покращилися. Передусім щодо введення в дію довгобудів. Насамперед багатостраждального Сховища відпрацьованого ядерного палива №2 сухого типу, без якого неможливо вивести ЧАЕС з експлуатації. Це дуже складний унікальний об’єкт, спорудження якого розпочалося 2001 року. На тривалий час воно було зупинено через непоправний брак, якого припустилася відома французька  компанія. З нею було розірвано контракт. 18 липня 2007 року на засіданні Асамблеї донорів рахунку ядерної безпеки ЄБРР було ухвалено рішення про укладання контракту з компанією Holtec International (США) на завершення будівництва СВЯП-2. Роботи пішли значно краще й відповідно до термінів затверджених проектів і програм. Уже тривають холодні випробування обладнання та систем.

  • Станіслав ПРОКОПЧУК

    Наслідки Чорнобильської катастрофи долатиме ще не одне покоління

    Час був ще робочий, але у п’яти корпусах цього найсучаснішого підприємства у місті Славутич — майже безлюдно. Це було дивно, бо акт про введення його в експлуатацію підписано ще влітку 2011-го. А на вулиці стояв холодний січень 2012 року. Можливо, тому мене і фотокора нашої газети Олександра Лепетуху не дуже хотіли бачити на цій закритій території. Потрапили туди лише завдяки міському голові Володимирові Удовиченку. Назва новобудови складна: Комплекс з виробництва металевих бочок і залізобетонних контейнерів для зберігання радіоактивних відходів державного підприємства «Чорнобильська АЕС» (КВМБіК РАВ). Кошти в сумі майже 5,6 мільйона євро для створення цього об’єкта надала Європейська комісія в межах програми TACIS.

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Резолюція ПАРЄ: надзвичайний стан виправдовує не всі заходи

    Парламентська асамблея Ради Європи висловлює стурбованість наявністю в зоні АТО можливості превентивних затримань до 30 діб осіб, причетних до терористичної діяльності. Асамблея вважає цей захід диспропорційним. Про це йдеться у резолюції ПАРЄ «Надзвичайний стан: пропорційність у питанні відходу згідно зі статтею 15 від Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ)», ухваленій у Страсбурзі на весняній сесії Асамблеї.

  • Смак прифронтового молока

    Кількість великих ферм, де б вирощували велику рогату худобу, на підконтрольній території Луганщини  можна порахувати на пальцях однієї руки. А загалом 20 тисяч голів великої рогатої худоби (70%) краю утримують у домогосподарствах. Тож селяни дослухаються до будь-якої інформації про нові стандарти молока. Фахівці визнають, що відмова від приймання молока другого сорту для харчових продуктів спричинить зниження прибутків сільських жителів, які здають молочні продукти. Та чи припустима  така ситуація у прифронтів’ї?

  • Олег ГРОМОВ

    Українські дороги: шанс перестати бути американськими гірками

    «Дороги, які виглядають як американські гірки — це не дороги Гройсмана. Це символ безгосподарності минулого. Як виглядають дороги Гройсмана, ви можете подивитися в Київській області, у Львівській області, можете подивитися на Одесу — Рені».  Цю цитату Прем’єр-міністра не варто виривати з контексту. Бо сказавши таке минулої п’ятниці  під час години запитань до уряду у відповідь на закиди народних депутатів, Володимир Гройсман  додав: згоден з тим, що обсяги зробленого недостатні. Люди все ще їздять поганими дорогами. Та якщо цим питанням  опікуватися як слід, то за 5 років ситуація зміниться.

  • Олена ІВАШКО

    Чи стане Україна органічною?

    В Одесі відбувся Другий міжнародний конгрес «Органічна Україна-2018», в якому взяли участь майже 300 фермерів з нашої країни, а також науковці, експерти, закордонні гості. Головна мета заходу полягала у підвищенні ефективності роботи кожного органічного оператора, демонстрації переваг новітнього виробництва та ознайомлення з ризиками тих, хто вирішив ним займатися, наданні вичерпних відповідей зацікавлених у створенні органічного виробництва. Учасники ознайомилися з досвідом розвитку органічного ягідництва, вирощування зернових та олійних культур, сої та бобових, з особливостями органічного садівництва та розсадництва.

  • Талантам є кому допомагати

    Торік ДФФД відзначив 25-річчя. У своїй конкурсній грантовій діяльності нам вдалося зберегти й примножити напрацьовані за чверть століття засадничі принципи. ДФФД був і залишається єдиним джерелом підтримки наукових і науково-технічних досліджень вітчизняних учених на таких  засадах: підвищення ролі творчої особистості, адресна підтримка найактивніших і найрезультативніших науковців, відкритість та свобода наукової творчості, відмова від відомчої належності, різні форми організації наукових досліджень, прозорість фінансових потоків, підтримка міждисциплінарних досліджень, міжнародна співпраця: кооперація, об’єднання інтелектуальних та фінансових ресурсів, постійний моніторинг наукових досліджень, їхнього рівня та результативності.

  • Війна отруює нашу землю

    Про те, що війна отруює нашу землю, еколог організації «Екологія-Право-Людина» співробітник Інституту зоології ім. І. Шмальгаузена НАН України Олексій Василюк говорить не вперше. Однак на недавній прес-конференції у Сєвєродонецьку він ще й наголосив на нових ризиках для населення, що живе на прифронтових територіях. Ці люди незабаром можуть поповнити лави переселенців, стати екобіженцями через не придатні для проживання людини умови. А ще — про невтішні перспективи цих забруднених територій та проблеми для місцевої влади.