Чого гріха таїти, у більшості українських родин жодне свято не обходиться без спиртного. Доки дитина зовсім маленька, їй за святковим столом наливають сік. Та згодом, десь років у 10—12, сину або дочці вже можуть дозволити пригубити шампанського. А за рік-два той самий підліток уже сидітиме в дворі з пляшкою пива.
За даними ВООЗ, майже 40% наших дітей, старших 13 років, уживають алкоголь та схильні до цього. Лікарі-наркологи більш оптимістичні. Вони стверджують, що лише 1% дітей віком 12—13 років та майже 5% підлітків 16—18 років регулярно вживають спиртні напої. Проте, як бачимо, проблема є. 

Жартома кажуть, що якби не людські лінощі, то ми ще й досі жили б у печерах. Однак у цьому жарті, мабуть, більше правди, ніж вигадки. Адже перші винаходи зумовлені не стільки прагненням їх безіменних авторів винайти щось нове, як бажанням полегшити собі життя, створити комфортніші умови, витрачаючи при цьому якомога менше фізичних зусиль. І якщо, приміром, провести глобальне соціологічне опитування, то, будьте певні, мільярди жінок назвали б винахід пральної чи посудомийної машин набагато важливішим явищем, ніж створення атомної бомби, за виготовлення якої вчені одержували високі звання та винагороди.

Випереджаючи можливе здорожчання курячих яєць перед Пасхальними святами, Антимонопольний комітет на початку березня рекомендував 39 найбільшим птахофабрикам та основним торговельним мережам утриматися від встановлення економічно необгрунтованих оптово-відпускних і роздрібних цін на цей товар протягом березня-квітня 2012 року. Мовляв, немає об’єктивних причин на перегляд цін у бік їх збільшення.  

Навіть те, що брифінг, анонсований  урядовою прес-службою, розпочався більш ніж із годинним запізненням, свідчить про непрості перемовини, які вели вітчизняні міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко та міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк із керівником «Росспоживнагляду» Геннадієм Онищенком.  Звичайно, журналістам про подробиці цих переговорів не розповідали, а ознайомили лише з підсумками. При цьому, так би мовити, з дотриманням дипломатичного етикету.  

Українську кухню по праву можна назвати культурною спадщиною нашого народу, як і літературу чи архітектуру. Її традиції формувалися віками і відображають історичний та культурний розвиток держави. Задля збереження і популяризації нашої кухні серед гостей Євро-2012 в Україні проводиться конкурс «Смакуй, Країно!» За його результатам буде створено «Національне меню України». Тож яка страва лідирує в конкурсі та що полюбляють їсти народні артисти України, дослідив «Урядовий кур’єр».  

Столиця поступово долає застійні кризові явища у важливому для економіки будівельному секторі. Торік, завдяки об’єднанню зусиль державного і міського кошторисів, налагодженню партнерських відносин з інвесторами, тут істотно зросли обсяги житлового будівництва, що стало надійним підгрунтям для внесення рекордної кількості квадратних метрів — 2 млн щороку — до стратегічного плану розвитку мегаполіса на кілька десятиліть уперед.  

В Одесі ані влада, ані громадськість не хочуть миритися з витівками «золотої» молоді. Щоправда, самих мажорів ця обставина, схоже, зовсім не турбує. Голова Одеської ОДА Едуард Матвійчук змушений визнати, що приборкання «золотої» молоді – це справа не одного року. 

Незалежна профспілка енергетиків України (НПЕУ) звернулася до Президента України Віктора Януковича з проханням вирішити питання наростаючої заборгованості за спожиту електроенергію, заявив під час прес-конференції голова профспілки Валерій Погорєлий.  

…Хоч і кажуть, що в житті все тече і все міняється, є кілька незмінних у своїй сталості речей чи, точніше, явищ. Приміром, призов до війська. 

В одному з численних храмів італійської столиці є старовинний годинник, на якому латиною написана донині актуальна теза: «Зараз навіть більше, ніж ти думаєш!». Справді, прогрес загалом і технічний зокрема розвивається такими стрімкими  темпами, що придумане вчора сьогодні вже заледве не анахронізм. Фахівці з комп’ютерних технологій кажуть: сучасна людина щотижня на своєму робочому місці обробляє стільки інформації, скільки наші попередники в ХVІІ столітті отримували за все життя.