Влада системно відновлюватиме державні гарантії на життя та здоров’я українців, у т.ч. і через повернення контролю над кращими підприємствами вітчизняної фарміндустрії (усі підпорядковувалися ДАК «Укрмедпром»). 

Спроба внормувати придбання робіт, товарів і послуг за бюджетні кошти викликала міжнародний резонанс

Детінізація сфери державних закупівель — завдання, з яким намагається впоратися кожен уряд. Адже саме тут чи не найбільше ризиків з точки зору фінансових зловживань, перевитрачання державних коштів та корупційних дій. Скажімо, протягом 2010 року загальна сума збитків у галузі держзакупівель, як встановили фахівці КРУ, сягнула 873 млн. Вони склали 1400 протоколів про адміністративні правопорушення, і за результатами розглянутих ними матеріалів правоохоронні органи порушили 160 кримінальних справ.

 На засіданні Кабміну схвалено законопроект «Про ринок земель», що найближчим часом піде на реєстрацію у парламент, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк. Міністр наголосив, що купувати і продавати землю сільгосппризначення, відповідно до законопроекту, зможуть лише громадяни України, фермери і держава в особі державного земельного банку або державного земельного фонду.  При цьому на запитання «УК», чи можливе у майбутньому відкриття ринку для іноземців, Микола Володимирович відповів: «Думаю, найближчим часом — ні. Угорщина, Болгарія, Польща, що є членами Євросоюзу, досягли подовження перехідного періоду на 7-12 років, під час якого забороняється продаж землі сільгосппризначення іноземцям навіть у рамках ЄС. Український селянин настільки збіднений, що він звичайно піде на продаж землі, а потім матимемо проблему. Зрозуміло, якщо земля буде продана, то селянина у селі ніщо не триматиме».

Дядько із села, де відсутня лазня, на запитання, де ж він, горопаха, взимку купається, відмахувався: «Та скільки там тієї зими!..» Цей призабутий анекдот пригадався під час перебування  в селищі Сєдове Донецької області, бо місцеві жителі під час розпитувань здебільшого тримали під великим секретом місце, де вони влітку пірнають у море: «Там, де вдасться пройти до води! Або взагалі ніде!..» 

Оптимізація малокомплектних шкіл — зараз чи не найболючіша проблема як для учнів та їхніх батьків, так і для вчителів, бо вони (а найчастіше йдеться про закриття навчальних закладів) зазвичай залишаються без роботи. Що стоїть за цим — зрозуміло, тож по Україні хвилею котиться батьківсько-учительський протест проти такої «оптимізації», про що наша газета регулярно розповідає. Однак забути про те, що школи, в яких дітей можна порахувати на пальцях двох рук, надто дорого обходяться для місцевих бюджетів, не можна. Тож там, де до проблем освіти справді не байдужі, намагаються шукати альтернативний вихід. 

Рукотворні «притоки» — труби різного діаметру, що «впадають» у море, — не така й рідкість для приморських міст. І течуть ними, зрозуміло, не кришталево чисті джерельні води, а каналізаційні стоки й токсичні промислові відходи. Тому, за попередньою версією санітарних лікарів, причиною спалаху холери в Маріуполі могли стати ці нечистоти. Схоже на те, що стався несанкціонований викид каналізаційних стоків у річку Кальміус (її гирло розташоване в межах міста), а звідти — в Азовське море. 

Чутки про холеру у Бердянську не просто перебільшені, а  провокаційно дезорієнтуючі, переконалася авторка цих рядків, особисто відвідавши  всі популярні курорти  Запорізької області. 

У Таборській початковій школі Баранівського району Житомирщини, яку відвідують 5 учнів, витрати на кожного з них складають по… 25 791 грн на рік. Це утричі більше, ніж платять студенти-контрактники за такий самий  термін навчання у Житомирському держуніверситеті. Не набагато нижчі бюджетні видатки на учнів Берестівської і Дібрівської шкіл цього ж району. Від 16 до 20 тис. грн у рік обходиться державі навчання кожного з вихованців Барвинівської, Киянської і Кропивненської шкіл Новоград-Волинського району. 

…У  казкових променях яскраво-червоного сонця, яке, збираючись на відпочинок, уже ховалося за прибережними деревами та чагарниками плавнів, потужний чотирипалубний красень «Генерал Ватутін» здавався ще більш величним, загадковим. Туристичний лайнер київської прописки, випадковій зустрічі з яким на Дунаї в районі української Венеції — міста Вилкове — ми щиро зраділи, стрімко йшов на вихід у Чорне море. Глибоководним судновим ходом (ГСХ) через гирло Бистре.

— Більше б таких круїзних та великовантажних суден ходили тут — і ми відродили б Придунав’я, — промовив Андрій, власник  нашого швидкісного катера.

Мабуть, зайве говорити про важливість металургійної галузі в економіці України — вона є одним з основних донорів державного бюджету, потужним джерелом валютних надходжень. Не дивно, що уряд завжди тримає руку на пульсі життя галузі, миттєво реагує на проблеми, які виникають в її роботі. А іноді Кабінет Міністрів працює й на випередження.