Загалом із такою державницькою стратегією країна мала б потенційну спроможність збільшити за кілька років  удвічі-втричі експорт аграрної  продукції. Тобто не відправляти на світові  ринки морями-океанами та залізничними ешелонами, як це переважно нині роблять, мільйони тонн пшениці, ячменю, кукурудзи нового врожаю, а щорічно  нарощувати   обсяги  постачання  за кордон промислової   продукції  із зернових і зернобобових культур у вигляді сучасних конкурентних  продовольчих виробів. 

 Розвиток органічного виробництва — один із пріоритетів у діяльності обласної влади Черкащини. Про це на регіональному форумі «Органічна Україна 2021 — Черкаси» заявив директор департаменту агропромислового розвитку обл-держадміністрації Ігор Глухов. Нині в області 16 суб’єктів господарської діяльності з різних видів органічного виробництва, зокрема зернових та олійних культур, ягідництва, садівництва, бджільництва, виробництва біопрепаратів.

 Останнім часом у суспільстві багато уваги приділяють важливості овочів у харчуванні людини. Фахівці стверджують, що їх бажано вживати щодня не менше 400 грамів, це крім ягід і фруктів, адже вони містять значну кількість мінеральних поживних речовин, вітамінів, забезпечують наш організм енергією; придатні для виготовлення консервів, соків, соління, квашення, сушіння, що дає змогу зберігати їх тривалий час і споживати протягом року. Встановлено, що в середньому за сезон у нашій країні виробляють 144 кілограми овочів на одну особу, за норми споживання 161 кілограм. Тобто виробництво овочів треба збільшувати. 

На яку суму державної позики може розраховувати фермер-початківець в Україні? Чому вітчизняні фермери втрачають кошти під час реалізації зерна? Яка нині головна перешкода на шляху створення фермерських господарств? Про це, а також про ментальність українців, переваги кооперування та інше «Урядовому кур’єру» розповідає голова правління Полтавської обласної ГО «Асоціація фермерів та приватних землевласників імені Героя Небесної Сотні, Героя України Віктора Чміленка» Василь БУРЛАКА.

На жаль, якогось загального зростання інвестицій в українську економіку поки не спостерігаємо. Згідно з даними Держстату за січень — липень, капітальні інвестиції у вітчизняну економіку становили понад 191 млрд гривень —  на 4,2% більше за не рекордний 2020 рік. При цьому відсоток зростання інвестицій у промисловості був 0,9%, у торгівлі — 1%. 

Молочне і м’ясне скотарство — традиційні галузі в агропромисловому комплексі Сумщини. В різні часи вони мали різні успіхи, адже вважаються доволі складними для тваринників. Останніми роками досягнення і невдачі у виробництві молока і м’яса постійно коливаються. Однак найбільш красномовно про проблеми тваринництва свідчить статистика, яка фіксує неухильне зменшення поголів’я великої рогатої худоби, насамперед корів, а також свиней як в області, так і в Україні. Хоч при цьому спостерігається поступове зростання продуктивності молочної череди.

Коли йдеться про державну підтримку аграріїв, найперше згадують про гроші. Що ж, і це потрібно, але набагато більше важать управлінські рішення, що сприяють розвитку галузі. Уряд останнім часом приділяє цьому багато уваги, і корисних ініціатив стосовно аграрного сектору ухвалено чимало.

Нещодавно мав чудову нагоду поїздити Полтавщиною і подивитися, що росте на полях наших сільгосппідприємств. Правду кажучи, був вражений засиллям монокультур: сої, соняшнику і кукурудзи. Особливо качанистої, її в нас цьогоріч посіяли найбільше в Україні, майже 650 тисяч гектарів — 38,1% загальної площі ріллі.

Як ми вже писали, спроба знизити ПДВ на деякі види аграрної сировини, зокрема на живу худобу, молоко-сировину тощо не мали наслідком позитивного результату («УК» від 24 червня). У результаті на прохання певної частини аграрних асоціацій з 1 серпня відновлено ставку податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 20%. І це окремі представники галузевого бізнесу подали як свою велику перемогу.

Ті, хто цьогорічного серпня долучився до традиційного конопляного фестивалю HempFest у мальовничому Саду, який тривав упродовж двох днів, не тільки змістовно відпочили, а й переконалися, що давня українська культура поступово повертається на рідні поля. Звісно, не настільки швидко і без проблем, як на те заслуговує. Іноді на заваді стають задавнені стереотипи про її наркотичні властивості, хоч сучасні промислові сорти, виведені зокрема на Сумщині, спростовують ці застарілі погляди.