Побоювання щодо Закону №1115-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (законопроєкт №3656), на жаль, справдилися. На сполох б’ють переробні підприємства м’ясної та молочної галузей — з набуттям законом чинності перед ними постали нові загрози.

У Харківській області почалися весняно-польові роботи. Сільгоспвиробники підживлюють озимі культури азотними добривами. Цей важливий агротехнічний захід на стадії завершення, і вже незабаром розпочнеться посівна кампанія. Як проводитимуть її аграрії регіону і на який урожай озимих можна сподіватися, ми попросили розповісти голову ради старійшин Асоціації фермерів та приватних землевласників Харківської області Івана БИКОВА.

Згідно з концепцією держпідтримки АПК на 2021-2023 роки, певну суму бюджетних коштів нададуть на підтримку й розвиток тваринництва, галузі, яка вже довела економічну ефективність. Зокрема спеціальні бюджетні дотації сільгосппідприємства отримають на реконструкцію ферм та комплексів, зміну структури виробництва, поліпшення якісного складу поголів’я.

Весняний день рік годує. Трудівники села добре знають цю народну мудрість. Однак попри велику зайнятість під час посівної, з’їхалися до Черкас, аби поділитися наболілим. В обласній раді, яка й ініціювала зустріч із представниками фермерських організацій, добре розуміють, що у зв’язку з реформами, певними законодавчими змінами у підприємців виникають труднощі. Завдання місцевої влади — виявити ці проблеми й посприяти їхньому розв’язанню, зауважив голова облради Анатолій Підгорний.

Григорія Фастівця добре знають у рідній йому Бурині на Сумщині та за її межами завдяки пасіці й письменництву. Любов до бджіл ветеран праці перейняв від батька і прадіда і понад 30 років утримує пасіку. З ранньої весни і до пізньої осені клопочеться трудівницями-помічницями: вивозить вулики до села Нова Слобода, де вдосталь медоносів. Григорій Федорович залюбки перелічує їх: котяча верба, осика, берест, глід, дички-яблуні й груші — всього майже два десятки. Про кожен може прочитати окрему розлогу лекцію. А далі розповідає про різні види меду, прополіс, віск, квітковий пилок, маточне молочко, бджолину отруту.

Десять років тому, 2011/2012 маркетингового року, настав кінець невизначеності та хаотичним рухам на ринку зерна, бо було нарешті створено ефективний в наших умовах інструмент узгодження позицій влади та бізнесу з цього питання. Відтоді в Україні працює робоча група щодо ринку зерна, яка здійснює моніторинг ситуації та узгоджує дії між зерновим бізнесом та владою.

На Полтавщині під цьогорічний урожай в усіх категоріях господарств засіяли понад 270 тисяч гектарів озимих культур, що на 23 тисячі гектарів більше, ніж торік. Із них на зерно — 256 тисяч (більше на майже 19 тисяч гектарів), пшениці — 240 тисяч (більше на 15 тисяч), ячменю — майже 10 тисяч (більше на 1,7 тисячі), жита — 5,8 тисячі (більше на 1,8 тисячі гектарів). Озимого ріпаку посіяли 10,7 тисячі гектарів, що теж на 4,7 тисячі гектарів більше, ніж торік.

Днями Кабінет Міністрів ухвалив важливе рішення, яке поліпшить залучення і використання кредитних коштів, призначених для фінансової підтримки аграріїв. Ідеться про постанову КМУ №189 від 10 березня 2021 року «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів». Нагадаємо: попередню постанову №300 було ухвалено 29 квітня 2015-го, до неї вже неодноразово вносили зміни, востаннє — 2 вересня 2020 року.

Тим із нас, хто по-справжньому піклується про здоров’я, хоче довго жити й не хворіти, фахівці в галузі харчування наполегливо радять якомога більше споживати свіжої продукції садівництва. Тому що звичайні яблука, якщо їх їсти щодня, не тільки збагатять організм корисними вітамінами, пектинами, амінокислотами, легкозасвоюваними вуглеводнями, а й захистять від грипу та застуди, зміцнять імунітет. У яблуках знайшли молодильну речовину біотин.

Хоча на Полтавщині й у всій Україні є підприємства, які на тваринництві непогано заробляють, частина молоді безпідставно вважає таку роботу непривабливою й неперспективною. Молоді хлопці й дівчата, наче перелітні птахи, щороку відлітають у вирій, тобто за кордон у пошуках вищої зарплатні, а дехто і з надією залишитися там назавжди. Інколи у відвертій розмові від студентів можна почути: а навіщо вчитися, коли немає роботи, села зникають? Не важливо, де жити, у якій країні, найголовніше, щоб була робота, гідна оплата й умови життя. Прикро таке чути від дітей. На щастя, більшість наших студентів схильні після закінчення навчання працювати на селі.