Владиславові Коваленку 38 років. Кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри біотехнології та фітофармакології Сумського національного аграрного університету. Народився в селі Постольне поблизу Сум, змалечку разом з батьками вирощував картоплю на присадибній ділянці. Звісно, тоді не знав, що своє життя пов’яже із сільськогосподарською наукою, а бульби стануть предметом його успішних досліджень.

Форвардний контракт — один з механізмів інвестицій у сільське господарство, ефективність якого визнана в усьому світі. Суть його полягає у тому, що хтось (це може бути трейдер — покупець сільськогосподарської продукції, компанія — постачальник засобів сільськогосподарського виробництва чи навіть держава через систему державних закупівель) укладає із сільськогосподарським виробником контракт на закупівлю певної кількості його продукції наперед, ще до сівби, за заздалегідь обумовленою ціною.

Мій давній знайомий багато років поспіль має дивне правило: щоосені після загальних аграрних жнив закуповує в магазинах різноманітні крупи і насамперед гречку. Усього набирає до десятка кілограмів рису-пшениці і всілякої пашниці. Пояснює це просто: у разі дефіциту чи подорожчання матиме достатні запаси, бо бувало, що заставав голі магазинні полиці або переплачував за ту чи іншу крупу. Особливо часто ціни коливалися на гречку.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України оприлюднило попередні приблизні цифри про валовий збір урожаю 2020 року. Якщо вірити статистиці, вітчизняним аграріям пощастило зібрати 80 мільйонів тонн зерна сільськогосподарських культур. Із цієї кількості 6,4 мільйона — найбільше серед областей — до загальноукраїнського короваю додали хлібороби Полтавщини.

Особливу увагу «Контінентал Фармерз Груп» приділяє відновленню та збереженню ґрунтів. Тож попри традиційну систему обробітку, працює в напрямі біологізації та відновлення родючості. Щоб поповнити землю органічними речовинами, агрохолдинг використовує сидерати, курячий послід і компост.

На захисті інтересів малих та середніх аграріїв стоїть профільна асоціація — громадська спілка «Всеукраїнська Аграрна Рада». Протягом останніх років представників ВАР бачили в епіцентрі важливих подій аграрного сектору. Вони активно долучалися до питання відкриття ринку землі, боролися за скасування соєвих правок, виступали проти введення квот на імпорт мінеральних добрив та обстоювали інтереси аграріїв півдня, які зазнали величезних збитків через цьогорічну засуху.

Створення Полтавського товариства сільського господарства ініціювали у 1860-х роках великі землевласники князі Лев і Сергій Кочубеї. Тоді саме скасували кріпосне право, й товариство повинно було вибудувати таку систему, яка б забезпечила дохідність господарювання у пореформений період. 29 вересня 1865 року в будинку Полтавського дворянського депутатського зібрання відбулося перше засідання товариства, на якому обрали його першого президента Сергія Кочубея.

Із 2011—2013 років у більшості областей України спостерігається дефіцит вологи в ґрунтах, що спричинено змінами клімату. Нині на маловоддя скаржаться навіть аграрії Поліського регіону. Проте ще гостріша ця проблема у лісостеповій зоні, зокрема на Полтавщині, де без поливу неможливо виростити більшість сільськогосподарських культур.

Нині, як відомо, головний засіб фінансової підтримки аграрного сектору — форвардні контракти та аграрні розписки. Нагадаємо: їх укладають наперед під майбутній урожай за усталеною ціною, під аванс. За цей аванс сільгоспвиробник закуповує засоби виробництва, аби виростити обіцяний урожай, а після його збирання розраховується із кредитором.

Катастрофічна посуха цього року і спричинена нею загибель посівів на великих площах знову привернули увагу до того, як запобігти банкрутству аграріїв у таких ситуаціях. Один з дієвих механізмів якщо не уникнення ризиків у хліборобстві, то хоч компенсації їхніх наслідків — аграрне страхування. Це добра альтернатива державному відшкодуванню збитків принаймні тому, що розтягнене в часі.