На Миколаївщині вже розпочато аграрний поливний сезон-2020. Від його успішного проходження залежать майбутні врожаї сільськогосподарських підприємств, що мають у розпорядженні зрошувані землі. Питома вага цих земель становить 10% загальної площі сільгоспугідь в області.

Важлива роль зрошування для Миколаївщини як зони ризикованого землеробства очевидна. Для краю характерна недостатня кількість та нерівномірний розподіл опадів за частих засух і суховіїв, що впливає на забезпечення належного розвитку сільськогосподарських культур. Такі умови спричиняють різке коливання врожайності за роками та зумовлюють нестабільність сільськогосподарського виробництва.

Цього року була незначна кількість опадів та висока температура повітря. У підсумку запаси продуктивної вологи критично зменшилися. Тож виникла нагальна потреба раніше розпочати поливний сезон. Аби він пройшов вдало, допомогу сільгоспвиробникам на умовах взаємовигідного партнерства надає Регіональний офіс водних ресурсів у Миколаївській області.

У полі зору та під контролем

Невід’ємна складова успішного поливного сезону та частина послуг з подачі на поля води — моніторинг еколого-меліоративного стану зрошуваних земель. Це важливий елемент державної системи моніторингу довкілля.

Відстежує стан води та ґрунту уповноважений на це державою орган — Офіс водних ресурсів. Ця структура забезпечує на території Миколаївської області вирішення питань експлуатації державних меліоративних систем, використання, збереження та відтворення водних ресурсів, меліорації земель, забезпечення населення і галузей економіки водними ресурсами, здійснює виробничі функції з управління інженерною інфраструктурою меліоративних систем та її окремими об’єктами, що перебувають у державній власності.

Як розповів новопризначений керівник миколаївського офісу Олександр Хлань, першочергове завдання, яке слід здійснити оперативно та якісно, — укласти угоди із сільгосппідприємствами, які використовуватимуть воду для поливу в цьому сезоні.

«Перші договори вже укладено і 21 березня пущено зрошувальну воду на поля аграріїв зони Південного Бугу. Спочатку у Вознесенському районі, згодом у Миколаївському. У підсумку за допомогою крапельного зрошення в області вже полито понад 1250 гектарів овочевих культур. На черзі Снігурівський, Вітовський та Баштанський райони, ті місцевості, де зрошення найбільш затребуване», — повідомив Олександр Хлань.

На жаль, не завжди сільгоспвиробники усвідомлюють нагальну необхідність укладення угод на моніторинг стану зрошуваних земель. Тож страждають не лише землі під поливом, які знищує вода з перевищеним вмістом хімічних речовин. Від такого безвідповідального підходу та через брак досліджень ґрунту й води страждає вся екосистема. А самі господарства отримують набагато менший урожай, ніж очікували, погіршується родючість ґрунтів.

Олександр Хлань навів приклад, який красномовно свідчить, до яких наслідків може призвести недотримання законодавства в частині проведення моніторингу.

«До складу Дунай-Дністровської зрошувальної системи Одеської області входить озеро Сасик, — розповів він. — Воно слугувало накопичувальною ємністю для поливу. Протягом 1980х із цього об’єкта забезпечували полив майже 30 тисяч гектарів земель. Але через незадовільну якість води на поливних землях жодного разу не було досягнуто проєктної врожайності. Крім того, використання води із значним перевищенням вмісту солей призвело до осолонцювання 28,1 тисячі гектарів угідь і виведення їх з використання. Ґрунти фактично перетворилися на солончаки. Усе тому, що не досліджували та не прогнозували результатів зрошення».

Начальник Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області Олександр Хлань. Фото автора

Допоможе моніторинг

На Миколаївщині актуальне зрошення водою з річки Інгулець, якість якої після проведення регламентного промивання перебуває на граничному рівні. Головний чинник забруднення річки — скидання шахтних зворотних вод у верхоріччі Інгульця з Кривбасу, що збільшує вміст токсичних солей у змішаних водах Інгулецького магістрального каналу. Воду саме цього каналу використовують для своїх потреб великі сільгосппідприємства, агрохолдинги у Снігурівському та Вітовському районах. Натомість вони часто затягують з питанням укладання договорів на моніторинг з Регіональним офісом водних ресурсів.

Даремно. Адже моніторинг еколого-меліоративного стану забезпечує контроль ситуації з якістю поливної води, засоленням та осолонцюванням ґрунтів. Підрозділи офісу щомісяця протягом усього поливного сезону виконуватимуть роботи за такими критеріями: визначення якості, мінералізації та хімічного складу зрошувальних та ґрунтових вод; глибина залягання рівня ґрунтових вод і прогноз можливості підтоплення сільгоспугідь та прилеглих територій; проведення комплексу робіт з визначення ступеня засолення та солонцюватості ґрунтів; технічний стан зрошувальних, колекторно-дренажних та скидних систем, який впливає на еколого-меліоративний стан земель.

Кожен гектар зрошуваних земель та кубічний метр зрошувальних вод перебуває в полі зору та під контролем підрозділів миколаївського офісу. У вартість моніторингу входять лише витрати на передбачені заходи, вона становить 5 копійок за кубічний метр поданої води.

Окрім визначених заходів моніторингу, необхідно відновлювати інфраструктуру, яка складається зі свердловин режимно-спостережної мережі за рівнем та якістю ґрунтових вод. На початку 2000-х на 190,3 тисячі гектарів зрошуваних угідь налічувалося 1888 таких свердловин, за допомогою яких і проводили моніторинг. Нині їх 920, 345 (38%) потребують ремонту і лише 575 перебувають в задовільному стані. Сукупні витрати на відновлення становлять 800 тисяч гривень. Держава, на жаль, не в змозі забезпечити повне фінансування цих робіт.

За останні п’ять років зрошувальні системи відновлено на площі 10,7 тисячі гектарів. В умовах посушливого клімату та глобального потепління таку тенденцію потрібно зберігати, що зумовлюватиме необхідність проведення постійного моніторингу еколого-меліоративного стану зрошуваних угідь та відновлення його інфраструктури.

На сьогодні укладено багатосторонні договори на послуги, пов’язані із забором води, з водокористувачами Вознесенського, Миколаївського, Вітовського та Березанського районів. Вони усвідомлюють відповідальність, покладену на них нормами чинного законодавства.

Офіс водних ресурсів Миколаївської області готовий до плідної співпраці з усіма водокористувачами на умовах партнерства. Дані спостережень, які здійснюють фахівці цієї установи, стануть підґрунтям для формування висновків водокористувачам, землевласникам щодо можливості поливів, введення певних обмежень чи рекомендацій з поліпшення, оптимального та безпечного використання найцінніших ресурсів — води та ґрунтів.

Лише спільними зусиллями можна зробити так, аби зрошувальна вода й еколого-меліоративний стан зрошуваних земель були екологічно безпечними, а поля радували врожаями.