Гарно в Плешканях восени. Дорогою до соснового бору, свого часу посадженого селянами, досхочу намилуєшся осінніми краєвидами, ніби намальованими талановитим пейзажистом, надивишся на блакитну водну гладінь Супою, надихаєшся чистим повітрям, настояним на присохлих від нічних приморозків чебрецях. Саме тут рано вранці часто любив бувати Дмитро Лисун, керівник місцевого господарства.  

Проведення будь-яких реформ завжди викликає як супротив, так і підтримку суспільства. Істина ж, як відомо, десь посередині.  Методом проб і помилок досягається потрібний результат. Нині у нас одразу впроваджуються у життя кілька важливих загальнодержавних реформ, що покликані змінити на краще наш устрій. Однією з них є земельна реформа. Дискусії про її проведення і вдосконалення тривають на всіх рівнях: від високих владних кабінетів до літніх кухонь у селах. 

Проблема агрострахування постає на порядку денному принаймні двічі на рік: восени і навесні під час проведення польових робіт. Нині ця галузь фінансових послуг повільно вибирається з глибокої ями, куди її загнала світова криза. Ринок страхових послуг поступово розширюється, стає прозорішим і зрозумілішим. Повертається довіра клієнтів, а з нею зростає кількість  сільськогосподарських підприємств, які хочуть убезпечити себе від ризиків.

Дехто ще й сьогодні, почувши про земельний кадастр, знизує плечима: мовляв, стільки коштів, яких і так бракує в бюджеті, треба викинути. Однак так можуть думати лише люди, далекі від фактичного стану справ зі створення цього важливого документа. Фахівці розподіляють  витрати на нього за кількома напрямами. Програмне та апаратне забезпечення коштуватиме приблизно $32 млн, картографування території України, створення ортофотопланів та індексних кадастрових карт ще $23,6 млн.

Значна різниця в цінах на пшеницю на початку і в кінці маркетингового сезону дає змогу заповзятливим комерсантам уже кілька років поспіль знімати вершки на зерновому ринку. Вони нерідко заробляють на соціальній напрузі, пов’язаній з цінами на хліб. Деякі з них досягають стовідсоткової рентабельності, переробляючи зерно на борошно. Аби цього року уникнути ажіотажу, обласна влада підготувала меморандум про ціни, який днями має підписати з найбільшими виробниками хліба регіону.

За офіційними даними Міжнародного економічного рейтингу «Ліга кращих», господарство «Дружба-Нова» удостоєне статус-нагороди «Підприємство року-2010», а в рамках проекту «Аграрна Еліта України» ввійшло до числа найпотужніших вітчизняних аграрних компаній, що обробляє понад 90 тис. га землі у 14-ти районах Чернігівщини, Полтавщини та Сумщини.   

Безпека харчових продуктів починається із землі, на якій вони вирощуються, і закінчується прилавками магазинів. Саме тому до завдань, Держсільгоспінспекції включено організацію держнагляду, контролю майже в усіх сферах агропромислового комплексу. Про перші результати роботи інспекції та плани на майбутнє — наша розмова з головою Держсільгоспінспекції Миколою ПОЄДИНКОМ.  

Дніпропетровщина займає друге місце з овочівництва серед регіонів України. Переважно аграрії вирощують тут культури так званого борщового набору — картоплю, томати, капусту, цибулю, буряк, моркву, а також огірки.  

Незважаючи на родючі землі та сприятливі агрокліматичні умови, середні врожаї окремих видів сільгоспкультур в Україні продовжують поступатися високорозвинутим країнам у 1,5 — 2,5 раза. Внаслідок цього їх нестачу доводиться компенсувати за рахунок імпорту.  

Цього року виробники сільськогосподарської і промислової продукції, майстри народної творчості, фольклорні колективи та численні гості з’їхалися до Зміївського району, щоб взяти участь у найбільшому в області осінньому ярмарку. Традиції свята торгівлі і народної творчості були закладені ще кілька сот літ тому й відроджені сучасниками в повному обсязі. Спочатку Великий Слобожанський ярмарок проходив в обласному центрі, а в останні роки — «подорожує» районами. І це теж символічно.