Добра новина: цукор, зокрема в столичних магазинах, значно подешевшав. Значить, посередники, які минулої осені його скуповували, бояться, що нині виробництво перевершить попит. Є й інша реакція на подію: черги в магазинах — споживачі ще не вірять у стабільність, а тому прагнуть задовольнити потребу не лише сьогодення, а й зробити запас на завтра. То ж чи є умови, аби добра новина була не сенсацією, а повсякденним явищем?

Розмова про це з директором Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків, академіком НААН Миколою РОЇКОМ.

Область здавна славиться своїми садами. Ще у XIX ст. подільські яблука були в добрій ціні у Санкт-Петербурзі, згодом розходилися чи не в усі куточки колишнього СРСР. А за незалежної України вінницькі садівники взялися впроваджувати найкраще зі світової практики. Цьому сприяє держава, яка частину коштів з одновідсоткового збору з продажу алкогольних напоїв і пива спрямовує на розвиток галузі. Вже понад 10 років область є визнаним лідером з усіх показників у садівництві. Про тенденції в галузі наш кореспондент веде мову з генеральним директором корпорації «Вінницясадвинпром» Анатолієм СЕМЕНЮКОМ. 

З кожним роком в Україні дедалі більше сіють кукурудзи. Коли станеш у полі перед її височенною й непроглядною стіною, здається, вона закриває весь світ. Насправді ж навпаки — дає шанс увійти в нього повноправним господарем. Адже кукурудза — неперевершений за багатьма показниками продукт для людей і тварин. З неї можна виготовляти альтернативне паливо. Зрештою, золоте зерно можна успішно експортувати. Набагато більше про кукурудзу знають в Інституті сільського господарства степової зони НААН, де займаються селекцією королеви полів. Наш гість — директор інституту Анатолій ЧЕРЕНКОВ.

Люди давно підмітили: хто не ризикує, не п’є шампанське. Юрій Карасик дуже ризикував. Насамперед, коли наважився взяти в оренду землі в Макарівському районі Київської області. Мало того, що поліська зона. Поля не оброблялися багато років, заросли бур’янами і чагарниками. Всупереч чинному законодавству, значна частина селян продала свої паї, оскільки бачила, що місцева влада господарювати не збирається. Тож як із клаптиків , на які розбили поля різні власники, зробити масиви, придатні для обробітку? Коли все це ціною неймовірних зусиль вдалося владнати, здавалося, пізно розпочинати роботу.

Майже 20 років тому сільський дядько, отримавши землю від держави, порушив монополію колективних господарств на виробництво агропродукції. Скептики зауважували, що без матеріальної бази він довго не протягне. Справді, у деяких фермерів поля заростали бур’янами, але більшість крок за кроком ставали на ноги. На той час фермерський рух радше мав значення «розкріпачення», бо багатогалузеві колективні господарства повністю забезпечували потреби держави в продукції, а також дбали про розвиток усього, що називали соцкультпобутом.

Мінагропрод придбає майже 300 комбайнів  Херсонського машинобудівного заводу для збирання врожаю-2012. Про це повідомив очільник аграрного відомства Микола Присяжнюк під час робочої поїздки на Херсонщину.

Останнім часом м’ясо птиці здобуло славу чи не найскандальнішого продукту. Тільки за 6-7 місяців цього року ним лише в столиці отруїлось більше ніж півсотні людей. Чому м’ясо, яке ще не так давно вважалося дієтичним, перетворилось на небезпечний продукт, з’ясовував «Урядовий кур’єр».

Підозри, що сучасна курятина далека від тієї, яку ми їли 15 років тому, не безпідставні. Щоб дійти таких висновків, не потрібно здавати м’ясо на експертизу, достатньо уважно його роздивитись. Приміром, за радянських часів курятина навіть зовні виглядала по-іншому — вона була синюшною, зараз ніжно-рожевого кольору. От тільки зовнішній вигляд птиці у цьому випадку не має жодного стосунку до якості м’яса.

Як зазначили у прес-службі Мінагропроду, майже всі аграрії завершили збір ранніх зернових і зернобобових культур. Попри нестабільну погоду протягом жнивної кампанії, її вдалося завершити в оптимальні строки. Та й урожайність порадувала. Вона  значно вища, ніж торік, по всіх областях.  Зокрема станом на 22 серпня пшениці (озимої та ярої) зібрано 23,2 млн тонн, ячменю (озимого та ярого) — 9,5 млн тонн, гороху — 389 тис. тонн, жита — 604 тис. тонн. 

У Полтавській області є труднощі із залісненням. Так, при середній лісистості по Україні 15,7% тут цей показник становить лише 8,75%. Тож у Міжнародний рік лісів працівники галузі намагаються реалізувати комплекс заходів, щоб до 2015 року довести лісистість у регіоні хоча б до 10%. Про зроблене з початку року та перешкоди розповідає перший заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Даниленко.

- Аграрна освіта вже зробила впевнені кроки для переходу на сучасний інноваційний рівень, — каже ректор Миколаївського державного аграрного університету, член-кореспондент НААН України В’ячеслав Шебанін. — Та недовершеність законодавчої бази, брак коштів для впровадження сучасних розробок, проведення досліджень і практичних навчань дещо сповільнює темп науково-технічного прогресу в АПК. Миколаївський університет попри всі перешкоди проводить інноваційно-інвестиційну діяльність.