Увесь демократичний світ продовжує шукати шляхи деескалації ситуації на українських кордонах, спровокованої країною-агресором. Так, під час особистих візитів до Росії й телефонних розмов з Володимиром Путіним світові лідери намагаються переконати його припинити брязкати зброєю на європейському континенті. Водночас візити міжнародних партнерів до України, зокрема на схід, сигналізують про підтримку світом територіальної цілісності, суверенітету, незалежності, європейського та євроатлантичного вибору України, а також підтримку дипломатичного шляху нашої країни у припиненні війни, розв’язаної Росією.

Останнім часом найпопулярніше запитання, яке ставлять журналісти західним політикам і дипломатам після їхніх численних зустрічей з російськими високопосадовцями, таке: «Як ви вважаєте, чи нападе Росія на Україну?» І жодного разу чіткої відповіді на нього ніхто не дав. Так само не знає цієї відповіді і прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, який цими днями побував з візитом у штаб-квартирі НАТО.

Цими днями у різних країнах закордонне українство проводить масові акції на підтримку України. Цей флешмоб докотився і до Брюсселя. У середу по обіді на Люксембурзькій площі біля центрального входу до Європарламенту з українськими прапорами та гаслами на акцію We#StandWithUkraine зібралося понад 70 небайдужих людей.

Дипломатичні зусилля для врегулювання деескалації на кордоні України, спричиненої діями Росії, яка стягнула до кордону безпрецедентну кількість військової техніки й солдатів, цього тижня вийшли на новий рівень. У понеділок так званий парад візитів розпочав подвійний візит до Москви і Києва президента Франції Еммануеля Макрона.

Сьогодні до Києва після переговорів у Москві з тамтешнім президентом Володимиром Путіним прибуває президент Франції Еммануель Макрон. Напередодні цього подвійного візиту в інтерв’ю тижневику Journal du Dimanche Макрон дав доволі оптимістичний прогноз щодо пошуку дипломатичного компромісу для деескалації на українсько-російському кордоні, куди Росія стягнула значну кількість військових сил.

Чотири напрями співпраці були в центрі уваги зустрічі Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з віцепрезидентом Європейської комісії Валдісом Домбровскісом. Ідеться про безпекові питання, фінансову допомогу з боку ЄС, торговельно-економічне партнерство і виконання Угоди про асоціацію з ЄС, успішне виконання якої відкриває шлях до перспективи набуття членства в цій організації.

Рада Європи — не безпекова організація, але вона не може залишатись осторонь загрозливої ситуації, яка склалась останніми місяцями через ескалацію на українсько-російському кордоні, бо це може мати жахливі наслідки для всього світу. Про це говорили депутати ПАРЄ під час поточних дебатів «Нещодавні безпекові виклики в Європі: яка роль Ради Європи», що відбулись у Страсбурзі.

Резолюція ПАРЄ «Оскарження на істотних підставах нератифікованих повноважень парламентської делегації Російської Федерації», ухвалена у Страсбурзі, увійде в історію цієї організації як один з найнелогічніших її документів. Адже висловивши занепокоєння з приводу серйозних порушень верховенства права й прав людини, які відбуваються в Російській Федерації, асамблея таки вирішує ратифікувати повноваження членів російської делегації без жодних обмежень.

На Заході та в Україні останніми тижнями не спадає напруга через безпековий ультиматум Кремля й повідомлення, що Росія продовжує стягувати військові сили до українського кордону. Питання, чи збирається напасти Путін на Україну, виносять у заголовки провідні світові видання. Його ледь не щодня обговорюють на міжнародних самітах і двосторонніх переговорах. Відповідь на нього спробували знайти й учасники онлайн-дискусії «Занепад постімперської Росії?

У Брюсселі відбулося засідання Європейської ради на рівні міністрів закордонних справ країн-членів ЄС. Одним із головних питань порядку денного стала безпекова ситуація в Україні та агресія РФ. Саме тому до участі в зустрічі було запрошено держсекретаря США Ентоні Блінкена, який долучився до дискусії онлайн.