Цього тижня українські єврооблігації зросли до п’ятимісячного максимуму на заяві міністра фінансів Наталії Яресько про можливе проведення поточного тижня чергового раунду переговорів із кредиторами про реструктуризацію 15,3 мільярда доларів зовнішнього боргу. 

За оцінкою агентства Bloomberg, зростання вартості українських боргових паперів у липні може стати максимальним з початку року, оскільки виплата купона на 120 мільйонів доларів 24 липня сигналізує про прогрес у переговорах про реструктуризацію. При цьому головний камінь спотикання у досягненні угоди з кредиторами — списання 40% суми основного боргу, на якому наполягає Україна. Оскільки деталі переговорів не розголошують (це ключова умова їхнього проведення), «УК» спитав у аналітиків, чи пробачать зовнішні кредитори Україні таку суму.

Нова модель оптового енергоринку передбачає перехід на прямі договори між виробниками та споживачами електроенергії. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк доручив міністру енергетики та вугільної промисловості Володимиру Демчишину підготувати та провести тестування роботи ринку електроенергії в режимі прямих договорів уже восени 2015 року. 

Доля українських гірників, які тяжко працюють на занедбаних шахтах, владі не байдужа. У Міністерстві енергетики та вугільної промисловості активно за участі громадськості напрацьовують заходи, що мають на меті ефективно реструктуризувати вугільну галузь.

Як наголошували під час відеоконференції в комунікативному центрі уряду, де фахівці Міненерговугілля представляли регіонам концепцію державної цільової економічної програми реформування вугільної промисловості до 2020 року, у міністерстві вважають за доцільне ліквідувати та законсервувати певні шахти, створити сприятливі інвестиційні умови для приватизації шахт протягом 2015—2016 років, забезпечити самоокупність і збільшити видобуток вугілля та поетапно зменшити до 2020 року державну підтримку до мінімального обсягу тільки на водовідлив та захист навколишнього середовища. 

Публічна демонстрація вболівання за державу стала неодмінною складовою іміджу українських політиків. При цьому за риторикою не завжди можна розпізнати їхні справжні наміри, мотиви чи мету. Щоб побачити, як кажуть, підводну частину айсберга, необхідно зануритися глибше в історію питання.  Тільки тоді можна зрозуміти, що насправді криється за озвученими деклараціями. Зокрема  і в ситуації, про яку йтиметься. 

Цього разу на порядку денному засідання Національної ради реформ головним було питання економічної стратегії та її впливу на майбутнє країни. Президент Петро Порошенко зауважив, що довгостроковий план змін має бути зрозумілим абсолютно всім українцям, а представники влади під час його розробки повинні чітко прописати економічні аспекти, котрі потрібно втілити в життя.

Глава держави нагадав про провал спроб здійснити структурні реформи в країні наприкінці 1990-х і в середині двотисячних років через брак політичної волі та реформаторської політичної більшості, потужний опір організованих груп впливу, які захищали свої вкорінені інтереси, і популізм.

Держава почне віддавати борги підприємствам, йдучи на поступки заради справедливості, створення дружньої до підприємців податкової системи. Так уряд зробив перший крок у розв’язанні проблеми переплат з податку на прибуток. Йдеться про наказ Міністерства фінансів від 20 липня 2015 року № 651 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації», яким об’єднано коди бюджетної класифікації з цього податку. 

 З першого січня 2016 року набирає чинності Закон № 2259 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів». Більшість експертів вважають цей документ прогресивним. Його реалізація забезпечить адаптацію українського законодавства до європейського в частині захисту прав інвесторів та покращить імідж України. Мета документа — дерегуляція господарської діяльності акціонерних товариств (АТ) та запровадження вищих вимог для публічних АТ, акції яких включено до біржового реєстру.

На підконтрольній Україні території Луганщини жнивують. Середня врожайність пшениці — по 30 центнерів з гектара, ранніх зернових і зернобобових — по 28,3 центнера з гектара. Зібрати треба озиму пшеницю на 231 тисячі гектарів, ранні зернові та зернобобові — на 294 тисячах гектарів.

Весняно-польові роботи і жнива аграрії оплачують повністю зі своїх заощаджень. 

У  Кабміні відбулось експертне обговорення законопроекту «Про залізничний транспорт». Документ передбачає реформування галузі, зокрема зміну моделі управління нею, підходів до тарифоутворення, ліквідацію монополії на залізничні перевезення  тощо.

За словами заступника  міністра інфраструктури Миколи Снітка, триває інвентаризація майнового комплексу шести залізниць, які були окремими юрособами, 49 підприємств, що працювали в галузі, та Укрзалізниці, яка виконувала управлінські функції та функції суб’єкта господарювання. «Тобто компанія поєднувала все, але не була оформлена як юридична особа. У вересні Мінінфраструктури планує вийти на створення акціонерного товариства «Укрзалізниця», — уточнив Микола Снітко.

Малі ферми вже давно прийшли на зміну великим тваринницьким комплексам. Не виняток і  Херсонщина. Одне із проб лемних питань  галузі — те, що нині основними виробниками м’яса та молока в області залишаються особисті підсобні господарства населення, питома вага яких у виробництві м’яса становить 74,1%, молока — 86,5%. Але тепер не передбачено підтримки від держави цієї категорії господарств, особливо в ціновій політиці.

Вигоду від вирощування великої рогатої худоби на власному подвір’ї та організованої здачі молока селяни відчувають. Нині окремі перспективні домогосподарства обирають шлях перетворення на міні-ферми. У результаті поліпшуються умови утримання корів, збільшуються обсяги заготівлі молока, підвищується достаток родин.