Із початком повномасштабної війни вітчизняна економіка почала перелаштовуватися, виникла потреба переглянути деякі податки, щоб підприємства добре працювали і на себе, й на оборону.
«Урядовий кур’єр» вирішив проаналізувати, що було змінено в податковій системі країни та як ці зміни вплинули на бізнес, громадян і ситуацію в державі загалом.

 Під час V Українсько-німецького економічного форуму в Берліні очільник українського уряду зосередився зокрема на п’яти перспективних напрямах взаємовигідного співробітництва.
«Військово-промисловий комплекс. Енергетика. Цифрові технології. Аграрний сектор. Green Deal», — перерахував напрями Денис Шмигаль і уточнив, що Україна націлена створити високотехнологічний військово-промисловий комплекс зокрема завдяки європейським і світовим військовим технологіям, залученню інвестицій в конструкторські розробки та побудову військових виробництв (мілітарні технології рухатимуть уперед інновації, оборонний кластер стимулюватиме розвиток супутніх галузей). Що Україна має значний потенціал для постачання чистої енергії і в майбутньому буде надійним її постачальником для Європи, адже до війни приблизно 70% електроенергії виробляла за рахунок атомної, гідро- та відновлюваної генерації.

Нині активно обговорюють та лобіюють ухвалення законопроєкту №5655 про реформування містобудівної діяльності, який було ухвалено в першому читанні ще торік. Тоді архітектори, громадські діячі та бізнесмени виступили проти нього. Яка ситуація навколо цього законопроєкту тепер? Чи виправлено спірні моменти та чи дослухалися народні обранці до спільноти?

На ці та інші запитання шукав відповіді «Урядовий кур’єр».

Два попередні роки Україна збирала рекордні врожаї: 83,4 мільйона тонн зернових та олійних 2020-го та 108,9 мільйона тонн — 2021-го. До початку повномасштабного вторгнення рф на територію України наша держава  мала змогу експортувати понад 7 мільйонів тонн збіжжя та майже мільйон тонн олії щомісяця.

Однак війна, яка спричинила порушення логістичних ланцюгів, блокування портів, захоплення значного відсотка території України, кардинально обмежила наші експортні можливості.

 Отримання компенсацій за зруйноване під час вій­ни житло актуальне для чималої кількості українських громадян. «Урядовий кур’єр» спробував дослідити, які нормативно-правові акти регулюють це питання.
Нині в Україні чинні дві урядові постанови, які регулюють порядок визначення шкоди та збитків, завданих майну громадян внаслідок збройної агресії росії.

1 жовтня в Україні набула чинності Конвенція про процедуру спільного транзиту. Саме із цієї дати до європейських країн вже безперешкодно прямують  вантажівки, а першим адресатом  стала Німеччина.
«Урядовий кур’єр» вирішив з’ясувати, що таке митний безвіз і які його переваги для бізнесу й держави.

Запровадження митного безвізу — одна з найістотніших переваг, які передбачає співпраця певної держави та ЄС. Його складова — змога для перевізників доставляти товари на території держав-членів ЄС за принципом: один транспорт — одна декларація — одна гарантія.

Аналітики вважають проєкт закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» дуже грамотним документом, який враховує жорстокі реалії воєнного часу: в ньому є адекватні видатки та пріоритети. Це оборона, безпека, соціальний захист, відновлення країни. Головний фінансовий документ на наступний рік чи не вперше можна назвати непопулістським, зазначають фахівці.
«Урядовий кур’єр» вирішив різнобічно проаналізувати майбутній держбюджет і виокремив найголовніше.

Війна змінює структуру українського експорту. За даними Міністерства економіки, зростають обсяги продажу за кордон аграрної продукції та продуктів харчування. А ось експорт металургійної продукції скорочується.
У Мінекономіки відзначають зростання обсягів експорту товарів українського виробництва, які мають істотну додану вартість. Уперше цього року експортовано понад 10 тисяч тонн борошна за місяць — у вересні. Також у вересні експортовано кондитерських виробів із шоколаду на суму 15,1 мільйона доларів США (+34,2% порівняно із серпнем), з борошна — на 14,3 мільйона доларів (+4,7%), із цукру — на 13,1 мільйона (+7,8%).

Днями Президент Володимир Зеленський підписав нещодавно ухвалений у Верховній  Раді  законопроєкт №7668-д,  що частково повертає акцизний податок на пальне за винятком пального на потреби військових. Цей документ встановлює акцизи по 100 євро за 1000 літрів бензину, дизпального та біопального та 52 євро на автогаз. ПДВ залишається на рівні 7%. Для військових акциз дорівнюватиме 0 євро за тисячу літрів. Наскільки правильний і своєчасний цей крок,  «Урядовий кур’єр» аналізує разом з експертами.

«Наші пропозиції зрозумілі й конкретні. Вони стосуються будівництва олійного трубопроводу від України до польського порту «Гданськ», збільшення кількості залізничного й автотранспорту в Європі для спільного бізнесу, будівництва кількох термінальних перевантажувальних комплексів на кордоні між Україною та європейськими країнами. Реалізація цих заходів зробить такі транспортні коридори постійними. Це, як мінімум, стримає зростання цін в Європі, поглибить зв’язки між українським та європейським бізнесом, відкриє нові проєкти в переробці, й не лише в ній», — зазначив урядовець.