Банки дедалі частіше скаржаться на те, що довгострокові ресурси  Нацбанку України для них стають все менш доступними. Більшість керівників комерційних фінансових установ зазначають, що на фоні дефіциту гривні головний регулятор країни кредитує максимум на три місяці. Втім, банки прагнуть отримувати ресурси терміном на рік.  
Правда це чи ні? Якщо це так, то чому Нацбанк не надає довгих грошей?

Збирання податків — одна з важливих функцій держави. Адже чим більше грошей у скарбниці, тим повніше задовольняються потреби суспільства. Та чи не забагато у нас структур, що контролюють надходження податків? Про це розмова з полковником податкової міліції Сергієм Вінніком. 

Як кажуть, земля повниться чутками… Кулуарно-кухонні розмови  про «здешевлення» національної валюти роблять свою справу — люди почали активно переводити гривневі депозити в доларові та інші.  Втім, «справа» ця не нова. Ще в пам’яті події листопада 2011 року, коли українці перекинулись на короткострокові вклади. Чи свіжіші — травня  2012-го, коли незначне коливання на валютному ринку і зростання курсу долара миттєво позначилися на настроях і діях простих людей: обсяги вкладів у нацвалюті знизились. Аналогічні тенденції спостерігаються й нині.  

Виявляється, опинитися зі своїм телефоном поза зоною досяжності можна не лише через технічні причини (природні катаклізми, викрадений кабель тощо), а й через сварку між операторами. Саме у таку халепу втрапили кримчани, коли 1 серпня «Укртелеком» в односторонньому порядку розірвав договір про взаємоз’єднання мереж із «Кримтелом» через борг останнього в сумі 10 млн грн.  Як результат — майже 20 тис. абонентів залишилися без зв’язку, вони не могли зрозуміти, що сталося. Поза межею досяжності не опинилися лише ті, хто примудрився приєднатися до мережі загального користування через точки дрібних операторів.  

Їду в село Балабанівку, що в Оратівському районі на Вінниччині. Тут відразу двоє селян-сусідів одними з перших в області отримали державну компенсацію за придбані ними установки індивідуального доїння корів, а також дотацію за збереження телят. У телефонній розмові вони зауважили, що цим уряд повернув селу впевненість. Дорогою згадую: а що, власне, я знаю про сільського дядька з дійницею в руках? 

Трикутник «селянин — присадибна ділянка — корова» — звідусіль природний. Земля дає корми та взамін отримує органічні добрива, які зберігають родючість грунтів тепер і для прийдешніх поколінь.

Україна очікує одержати додатково 9 млрд грн від експорту завдяки ратифікації Угоди про зону вільної торгівлі в рамках Співдружності Незалежних Держав. Як передає УНІАН, про це на брифінгу заявила перший заступник Глави Адміністрації Президента — представник Президента в Кабінеті Міністрів Ірина Акімова. 

 Після кризи одним із найважливіших питань у взаєминах банків і бізнесу стало питання щодо відновлення взаємної довіри. Підприємці кивають на фінансистів, що ті закладають занадто високі ризики у свої відсоткові ставки. Банкіри ж перебувають у постійному пошуку компаній, здатних вчасно повернути гроші.  
За оцінками фахівців, існує п’ять основних чинників, що можуть наростити шанси бізнесу на отримання кредиту. Перший — це прибутковість та ефективність бізнесу.

Із серпня очікується збільшення активності громадян з отримання іпотечних кредитів за 3% ставкою. Це станеться завдяки підписаному 3 серпня Президентом Віктором Януковичем Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння іпотечному кредитуванню». Ним фактично внесено зміни до Бюджетного кодексу, і всі статті фінансування іпотечної програми стали захищеними державою. Саме це було основним лейтмотивом «круглого столу», присвяченого підсумкам і  сподіванням у цій царині. 

Уперше за останні 20 років обласна статистика зафіксувала збільшення стада ВРХ — на 3,5 тис. голів порівняно з минулим роком. Це стало можливим, зокрема, завдяки підтримці держави, на яку можуть розраховувати 20 тисяч волинських родин. За перше півріччя, приміром, область виділила агровиробникам 7,6 млн грн і ще на понад 1,6 млн підсобили райони. Натомість допомогу вже отримали понад 10 тис. сільських трудівників.
Що в області робиться, аби на прилавках була своя яловичина, а не завезене з-за кордону м’ясо якихось екзотичних буйволів чи «невідомого походження»? 

Цікаво, що для цього їм не потрібні ліцензії Нацбанку чи Нацкомфінпослуг, а отже, й можна не формувати резерви і не виконувати нормативи. Нещодавно Верховний суд України (ВСУ) виніс постанову  № 6-79цс12, де записано, що Закон «Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг» розповсюджується лише на спецсуб’єкти — учасників ринку фінпослуг. Іншими словами, отримувати ліцензії на кредитну діяльність на території України мають лише банківські та небанківські фінустанови (кредитні союзи, фінансові компанії та ін.).