Експерти з організації дорожнього руху вже давно помітили, що наприкінці літа — на початку осені в Києві відчутно (за деякими підрахунками, до 40%) зростає завантаженість міських автомагістралей. Чогось надзвичайного в цьому немає — насамперед треба зважати на вже традиційне пожвавлення активності населення з настанням нового сезону. Тим паче, що в більшості городян закінчуються відпустки, у студентів та школярів — літні вакації, а приміські жителі поспішають уторгувати в столиці якусь копійку за вирощену городину… Тому київські перевізники змушені випускати на маршрути додатковий громадський транспорт.  

Нова історія з «дітищем» Сергія Мавроді — це вже навіть не дежа вю, а якась патологія наших співвітчизників бути черговий раз обманутими. У так званій афері МММ - 2011 брали участь понад 2 млн українців. І це при тому, що «батько» фінансової піраміди з усіх телеканалів попереджав про її можливий крах у будь-яку хвилину. Це був свого роду юридичний запобіжник, аби його не можна було притягнути до відповідальності, переконані фахівці. Сьогодні вітчизняні правоохоронні органи намагаються підвести МММ - 2011 під статті «шахрайство» чи «фіктивне підприємство». У Росії, де нових ошуканих майже 35 млн людей, уже знайшли такий механізм. А що маємо ми у цій царині?  

Серед численних визначень Житомирщини на одному із перших місць — звання картоплярського Донбасу. Декому це видасться перебільшенням, бо частка області в загальноукраїнських обсягах — приблизно 6%. Однак не варто забувати, що навіть за радянських часів, коли внесок колгоспів у забезпечення українців другим хлібом становив менше третини, на Житомирщині співвідношення між урожаєм з колективної ниви і дядькового городу було значно вищим: фактично один до одного.  

На Вінниччині в роботі пошти сталися важливі події. Підписано меморандум про співпрацю між обласною державною адміністрацією та Українським державним підприємством поштового зв’язку щодо розвитку пошти в області. А в центрі обробки кореспонденції запрацювали нові технології, що уможливило прискорення надходжень періодичних видань до споживачів.  

Уже не перший рік звіти про стан аварійності на вітчизняних автошляхах схожі на фронтові зведення. Останнім часом побільшало ще й ДТП зі смертельними наслідками за участю зухвалих мажорів, які після скоєння наїздів втікають з місць злочину, залишаючи людей напризволяще. Резонансні ДТП набули такого розголосу, що Державна інспекція з безпеки на наземному транспорті України разом з Державтотрансінспекцією, громадськими організаціями та профспілками автомобільного транспорту консолідують свої зусилля задля підвищення безпеки дорожнього руху, пасажирських перевезень та транспортної дисципліни.  

Велика зацікавленість ЗМІ та не дуже велика від пересічних громадян — так можна охарактеризувати перший день роботи виставкового форуму з промовистою назвою «Доступне житло: від держави до людини, від ідеї до квартири». І справді, державні мужі та представники місцевих органів влади постійно скаржаться, що, попри чималі рекламні зусилля, громадяни не дуже цікавляться програмою 3% кредитування купівлі житла.  

Банки дедалі частіше скаржаться на те, що довгострокові ресурси  Нацбанку України для них стають все менш доступними. Більшість керівників комерційних фінансових установ зазначають, що на фоні дефіциту гривні головний регулятор країни кредитує максимум на три місяці. Втім, банки прагнуть отримувати ресурси терміном на рік.  
Правда це чи ні? Якщо це так, то чому Нацбанк не надає довгих грошей?

Збирання податків — одна з важливих функцій держави. Адже чим більше грошей у скарбниці, тим повніше задовольняються потреби суспільства. Та чи не забагато у нас структур, що контролюють надходження податків? Про це розмова з полковником податкової міліції Сергієм Вінніком. 

Як кажуть, земля повниться чутками… Кулуарно-кухонні розмови  про «здешевлення» національної валюти роблять свою справу — люди почали активно переводити гривневі депозити в доларові та інші.  Втім, «справа» ця не нова. Ще в пам’яті події листопада 2011 року, коли українці перекинулись на короткострокові вклади. Чи свіжіші — травня  2012-го, коли незначне коливання на валютному ринку і зростання курсу долара миттєво позначилися на настроях і діях простих людей: обсяги вкладів у нацвалюті знизились. Аналогічні тенденції спостерігаються й нині.  

Виявляється, опинитися зі своїм телефоном поза зоною досяжності можна не лише через технічні причини (природні катаклізми, викрадений кабель тощо), а й через сварку між операторами. Саме у таку халепу втрапили кримчани, коли 1 серпня «Укртелеком» в односторонньому порядку розірвав договір про взаємоз’єднання мереж із «Кримтелом» через борг останнього в сумі 10 млн грн.  Як результат — майже 20 тис. абонентів залишилися без зв’язку, вони не могли зрозуміти, що сталося. Поза межею досяжності не опинилися лише ті, хто примудрився приєднатися до мережі загального користування через точки дрібних операторів.