Уперше з початку серпня на українських АЗС подорожчав бензин. За даними консалтингової компанії UPECO, середні ціни на нафтопродукти підвищилися на 3—4%. Так, середня ціна бензину АІ-95 зросла з 10,6 до 10,84 грн  за літр, дизпального  — з 9,24 до 9,65 грн / л, а АІ-92 — із 10,31 до 10,55 грн /л. Вартість бензину була стабільною аж до 4 вересня, тоді вона вперше піднялася на 1—3%. «Подорожчання почалося з того, що деякі компанії збільшили ціни на 10 коп. за літр», —каже аналітик UPECO Олександр Сіренко.  

Згадайте кінець минулого століття, 90-ті  роки, коли електроенергію давали погодинно, і це попри те, що Україна мала атомні станції, теплові, гідропотужності, але світло в будинках вимикалося постійно… Український енергетичний ринок потребував реформування, і дуже швидкого. Уже на початку 2000-х років  було ухвалено кілька важливих рішень і програму енергетичного розвитку держави до 2030 року, які стабілізували ситуацію. 

  Президент Віктор Янукович дав старт подачі промислового газу із самопідйомної плавучої бурової установки «Петро Годованець» на Одеському родовищі та пуску газу з пошукової свердловини на Руновщинській площі в Полтавській області. Запуск відбувся в режимі відеоконференції з приміщення центральної диспетчерської ДК «Укртрансгаз» у Києві. 

Глава держави ознайомився з діяльністю щодо освоєння шельфів Чорного та Азовського морів, яку веде ДАТ «Чорноморнафтогаз».

 Ось уже протягом кількох днів українську гривню трошки лихоманить — приховані процеси девальвації стали очевидними. Однак нічого особливо страшного насправді не сталося, про що говорять і у високих владних кабінетах, і незалежні експерти. Та для простих людей зазвичай ніякі пояснення не дають спокою, вони бачать цифри на обмінниках і швидко роблять свої висновки, вдаючись до тих чи тих дій. 5 вересня Нацбанк установив курс американського долара до української гривні на позначці 1:7,993. Комерційні банки цього дня продавали долари за курсом в середньому 8,19 грн за один «зелений», хоча чимало обмінних пунк?тів, особливо в центрі столиці, не «цуралися» і вищих позначок — 8,22–8,24. 6 вересня Нацбанк встановив такий самий курс американської валюти до гривні, як і днем раніше, а комерційні фін?установи продавали 1 долар за 8,22–8,25 гривні.

Хтось із мотикою чи лопатою, а хтось із сучасною технікою вийшов зараз на городи, дачні ділянки та поля. Настав час копання картоплі. Другий хліб — розгорнута метафора, яка якнайкраще засвідчує важливість і значимість для українців цієї представниці пасльонових. 95 відсотків (може, й трохи більше) картоплі наші співвітчизники вирощують саме на власних земельних ділянках.  

А це треба розуміти, що переміщення виробництва із суспільного сектору до приватного товаровиробника призвело до різкого зниження врожайності, якості та екологічної чистоти продукції.

Такого хлібозбору, кажуть аграрії Львівщини, давно не було. Природа вкотре продемонструвала свій норовливий характер: посуха з осені та навесні виснажила посіви, а коли жнива досягли середини, ниви стиглих зернових заливало дощами.  
— Та у коморах агровиробників навіть такого складного, як нинішній, року порожньо не буде, — з оптимізмом розпочав розмову заступник голови Львівської облдержадміністрації з питань агропромислового комплексу Іван Стефанишин.

На запитання, що чекає на ринок пасажирських автоперевезень у найближчому майбутньому, годі шукати конкретної відповіді. Чутки поширюються найрізноманітніші: від оптимістичних тверджень про виведення з тіні цього досить прибуткового сектору економіки  до банального переділу ринку під виглядом укрупнення компаній. Підгрунтям для таких розмов стали наміри Міністерства інфраструктури реформувати ринок пасажирських автоперевезень. Причому не в далекій перспективі, а вже наступного року.   

Уже з наступного року Мінінфраструктури розпочне масштабну реформу в транспортній галузі, яка зачепить сферу пасажирських автоперевезень. І хоча влада стверджує, що переймається виключно безпекою пасажирів, перевізники побоюються простого перерозподілу ринку. Мовляв, це випливає зі слів першого заступника міністра інфраструктури Костянтина Єфименка про укрупнення фірм-перевізників, під час якого великі власники поглинуть малих.

— Якщо наприкінці 1980-х — початку 1990-х років перевезення в Україні здійснювали 730 перевізників, — пояснив свої наміри високопосадовець, —  і їх можна було порівняно просто контролювати щодо наявності відповідної матеріально-технічної бази, порядку випуску транспортних засобів на лінію, то нині в нас без таксі — 18 тисяч перевізників.

Нещодавно зустрівся із земляком, з яким не бачилися років зо п’ять. Перетнулися наші дороги в… овочевому магазині. Той привіз у багажнику своїх невтомних «Жигулів» кілька мішків щойно викопаної картоплі. Пояснив, що навіть за цьогорічної спеки бульба таки вродила — вистачить не тільки собі, а й на продаж.

Земляк похвалився, що протягом останніх років вирощує картоплю та овочі не тільки для власних потреб, а й на продаж. Також повідомив, що нині в селі цим займаються всі, кому не ліньки. Потроху шукають ринки збуту: хто торгує сам, хто здає продукцію оптовикам, треті налагоджують контакти з овочевими магазинами в обласному центрі, яких стає дедалі більше. 

Широкі повноваження і вкрай важливі завдання, що стоять перед Державною інспекцією сільського господарства України, роблять її, без перебільшення, однією з найважливіших управлінських структур вітчизняного агропромислового комплексу. А якщо зважити, що АПК з його основним засобом виробництва — землею, мало не найкращою у світі, — є провідною ланкою національної економіки, роль Держсільгоспінспекції, створеної президентським указом у квітні 2011 року, взагалі важко переоцінити. На ці та інші теми ми спілкуємося із начальником Держсільгоспінспекції у Чернівецькій області Віталієм УСИКОМ.