ЖНИВА-2012

Незабаром  Львівщина повністю завершить збирати зернові
 

Такого хлібозбору, кажуть аграрії Львівщини, давно не було. Природа вкотре продемонструвала свій норовливий характер: посуха з осені та навесні виснажила посіви, а коли жнива досягли середини, ниви стиглих зернових заливало дощами.

Уперше мільйон за багато років

 — Та у коморах агровиробників навіть такого складного, як нинішній, року порожньо не буде, — з оптимізмом розпочав розмову заступник голови Львівської облдержадміністрації з питань агропромислового комплексу Іван Стефанишин. — Ранні зернові зібрано на площі понад 225 тисяч гектарів та намолочено майже 800 тисяч тонн. З гектара в середньому зібрали понад 32 центнери.  Разом з кукурудзою агрокомплекс області вперше за останні десятиліття збере мільйон (!) тонн зерна, а рекордний урожай (1,156 мільйона тонн) Львівщина виростила у 1987 році.

Нинішній результат, щоправда, частково забезпечили за рахунок збільшення посівних площ. Проте воно незначне: засіяли на 34 тисячі гектарів більше, ніж торік.

Виростити рекордну для не хлібної області кількість зерна вдалося завдяки активному застосуванню сучасних технологій, упровадженню наукових розробок. Урахували аграрники й зміни кліматичних умов у регіоні, відповідно ще з осені відкорегували структуру посівних площ. Сільгоспвиробники переорієнтовуються на вирощування озимих зернових. Завдяки цьому на полях Карпатської зони аграрії не в битву за врожай з природою вступають, а ведуть планову роботу. За таким принципом працюють і агровиробники Європи: на полях тамтешніх фермерів переважають посіви озимих зернових. Тож і врожаї у сусідів стабільні.

Немає підстав і для побоювань можливого підвищення вартості головного продукту: на елеватори, хлібопекарські підприємства надходить добірне зерно. 16 господарств Львівщини, які навесні уклали угоди та отримали аванс від Аграрного фонду, вже відвантажили більш як половину із 25 тисяч тонн загальної кількості зерна.

 Непогано цього року вродив ячмінь: із центнера у господарствах намолочують по 34,3 кілограма зерна.

Фермерство на допомогу

Утім, кліматичні умови не лише прискорили жнива, зміни температурного режиму пришвидшать збирання ще однієї вигідної для господарств регіону культури — цукрового буряку. Та віднедавна, на жаль, у більшості традиційно бурякосіючих районів господарі (дрібні та середні господарства) відмовляються від вирощування загалом вигідної культури: зібраний урожай, як з’ясувалося, нікуди здавати на переробку, позаяк з усіх колишніх переробних підприємств на Львівщині працює лише один цукровий завод — Радехівський. Тож на Львівщині цукристими засіяли 16 тисяч гектарів і, за попередніми прогнозами, викопають 780 тисяч тонн цукрових буряків.

Відродження буряківництва, про яке говорять останніми роками, слід розпочинати з відновлення приймальних пунктів у районах, що дало б змогу залучити до вирощування цукрового буряку більше індивідуальних, дрібних та фермерських господарств області. Тоді Львівщина зможе долучитися до експорту солодкого продукту.

Завершальним акордом цьогорічних жнив для аграрників, окрім копання цукрових буряків та збирання кукурудзи, є збирання гречки. Цього корисного продукту на полях області вирощують небагато: навесні засіяли приблизно 10 тисяч гектарів, хоч могли б збільшити площі в Золочівському, Буському, Бродівському, Кам’янсько-Буському, Радехівському районах, де ця культура дає непогані врожаї (10 центнерів з гектара).

Але через брак чітких розрахунків щодо потреб ринку в цьому продукті (позаторік гречка була в дефіциті, натомість наступного виростили з надлишком, і фермери мали проблеми з її реалізацією) та необхідної бази переробки (єдина крупорушка є у фермерському господарстві Михайла Лисищака із села Сапіжанка Кам’янсько-Бузького району, а возити продукцію до сусідів на Тернопільщину чи Рівненщину фінансово не вигідно) господарники відмовляються вирощувати загалом прибуткову культуру. Від такого господарювання втрачають не лише виробники, а й споживачі: на обідній стіл замість дієтичного потрапляє не завжди високоякісний продукт.