«Приблизно 60—100 млрд євро щорічно втрачають країни-члени ЄС унаслідок фінансових злочинів. При цьому річний бюджет цих країн і різних організацій становить 150 млрд євро. Ми не можемо дозволити собі втрату майже третини бюджету євроінститутів». Про це повідомив експерт Європолу Карло Ван Хекелем під час Міжнародної конференції «Побудова сучасної стратегії боротьби з фінансовими (податковими) злочинами», що відбулася в Ірпіні (Київська обл.).  

«За останні 11 років (2000—2011) спеціальні економічні зони,  території пріоритетного розвитку та технологічні парки залучили майже $6 млрд інвестицій та створили приблизно 70 тис. нових робочих місць. Про це «УК» повідомила старший науковий співробітник регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України в Ужгороді Ольга Єгорова.
Голова Держагентства з інвестицій та управління національними проектами України Владислав Каськів вважає, що після набуття чинності Закону «Про індустріальні парки» у наступні три роки Україна отримає щонайменше $8 млрд інвестицій та створить не менш як 300 тис. нових робочих місць. 

Представлення для широкого загалу і громадського обговорення «Оновлення Енергетичної стратегії на період до 2030 року» було довгоочікуваною подією для експертів та пересічних українців, адже реальна робота над нею розпочалася майже рік тому, а інформація про процес її підготовки була вкрай скупою. Саме так вважає член спостережної ради Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук.  «Цей документ готував один із фондів, який належить відомому бізнесменові Рінату Ахметову. Звісно, роботу було виконано чималу, але в мене складається враження, що стратегія є перехідною, адже чимало важливих моментів у ній не було відображено взагалі», — додає він.  

В одній з областей розповідали майже анекдотичний факт. Народний депутат — фактичний власник (як не маскуйся, а все таємне стає явним) сільгосппідприємства обурювався недостатньою рентабельністю молока.
— Але ж ви не контролюєте виконання законів, які регулюють його оплату, — відповіли йому.  Тому держава лише декларує добрі наміри підтримки виробника, але не виконує взятих на себе зобов’язань. 
— Та я, та ми, — розійшовся законотворець.

Прибуток вітчизняних сільгосппідприємств за 2011 рік, за даними Держстату, зріс на понад 50%, а  рівень рентабельності становить приблизно 26%. При цьому рослинництво було рентабельним на 31,8%, давши змогу господарствам заробити 17 млрд грн. А ось підприємства тваринництва отримали 2,5 млрд грн прибутку за рівня рентабельності 12,3%. Попри майже дворазове збільшення прибутку торік, рентабельність галузі знизилася на 5,5%. Здавалося б, український аграрій має явну перевагу перед західними сусідами: дешева оренда, фураж, робоча сила, податкові пільги... А кінцева продукція виходить неконкурентоспроможною. У чому ж річ? .  

У травні група народних депутатів (В. Бевзенко, Р. Ткач, Г. Калетнік) зареєструвала законопроект №10500, яким передбачається збільшити в 7,7 раза ставки фіксованого податку (ФСП) для сільгоспвиробників, у чиєму обробітку — понад 100 га. За ним, він мав би підскочити з 0,15 до 1,15% нормативної вартості оренди землі уже з 1 січня 2013 року.
Як пояснюють його автори, це могло б додатково зібрати з аграріїв 6 млрд грн до місцевих бюджетів. Та чи проаналізували вони, як законопроект вплине на самих сільгоспвиробників? Навряд, кажуть фахівці.  

- У нас немає ні вічних союзників, ні постійних ворогів, але постійними і вічними є наші інтереси і захищати їх - наш обов’язок, - цей вислів, а точніше формула дії, яку приписують Уїнстону Черчиллю, насправді належить одному з найвидатніших державних діячів Великобританії Генрі Джону Пальмерстону. Сформульоване майже два століття тому бачення головного завдання державної влади не втратило своєї актуальності й сьогодні. Приміром, та ж Росія попри критику політики США та країн ЄС розвиває з ними не лише економічне, а й військове співробітництво.

Конфедерація будівельників України (КБУ) має намір створити комітет з відстеження роботи українських будкомпаній. Він відправлятиме несумлінних і непрофесійних у «чорний список», а також напрацьовуватиме законодавчу базу для захисту споживачів від недобросовісних забудовників. Про це повідомив голова КБУ Лев Парцхаладзе, зауваживши, що сьогодні в Україні починають будувати всі, кому не лінь. Натомість як гриби після рясного дощу у містах виростають недобудови, збільшується й кількість невдоволених покупців. . 

Директор холдингу «АгроЗлатодар», депутат обласної ради, заслужений працівник сільського господарства Володимир Лук’янець — людина на Черкащині відома. І не тільки тому, що у свій час він очолював обласну державну адміністрацію, а ще раніше був молодіжним лідером. Його погляд на економіку області, зокрема на стан справ у сільському господарстві, викликає інтерес у багатьох журналістів, керівників підприємств, у його колег-депутатів. Адже Володимир Лукич, пройшовши хорошу школу від рядового працівника, керівника господарства до керівника області, бачить більше й далі тих, хто перевантажений  щоденними клопотами, часом зашорений складними стосунками з партнерами, чиновниками того чи іншого рівня, обтяжений політичними амбіціями. 

Оператори ринку нафтопродуктів останніми днями активно знижували ціни на різні марки бензину та дизпальне. Так, 14 червня, приміром, на АЗС мереж «Укрнафти» та «Альфа-Нафти» (підконтрольні групі «Приват») вартість бензину А-95 зменшилася на 30 коп. на літрі, А-92 — на 20 коп. У цілому вартість бензину А-95 встановилася на позначці 10,8 грн за літр, а на «Альфа-Нафті» — 10,75 грн.
15 червня ціни на нафтопродукти в Україні знизили мережі АЗС «ОККО» (на 10 коп. на літрі на практично всі марки палива), «ТНК» — на 16 коп. на А-92, на 26 коп. на А-95 на літрі.