Чемпіонат Європи з футболу, який місяць тримав у напрузі мільйони вболівальників, фінішував. Хвалити Бога, ані масштабних порушень правопорядку, ані транспортних колапсів не трапилося. Частково завдяки тому, що налякані антиукраїнською пропагандою фанати не приїхали у надвеликій кількості, а частково й тому, що побоювалися вести себе неадекватно, аби не спровокувати вигаданих хворою уявою расистів. 

Ті незначні коливання валютного курсу, які спостерігаються останнім часом, — цілком нормальне явище для розвиненої економіки. Очікування падіння гривні та зростання долара після виборів не мають під собою фундаментальних підстав. Про це заявив керівник групи радників Голови Національного банку України Валерій Литвицький під час інформаційної зустрічі з представниками засобів масової інформації. За його словами, на жаль, деякі люди не розуміють, що штучно спровокована такими заявами девальвація і пов’язане з цим панічне скуповування іноземної валюти призводять до прискорення інфляції, подорожчання вартості інвестицій, кредитів тощо.  

Початок липня ознаменувався для страховиків, які займаються обов’язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), двома взаємопов’язаними подіями. 5 липня Верховна Рада України (ВРУ) прийняла в першому читанні за основу законопроект № 10626 депутата Олександра Єдіна (фракція Партії регіонів), в якому пропонується розширити повноваження дирекції Моторно-транспортного страхового бюро України (МТСБУ). У цей же день стало відомо, що члени президії МТСБУ написали заяви про вихід із президії, через що всі повноваження з управління бюро перейшли до координаційної ради.

Завідувач кафедри менеджменту підприємницької діяльності Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, доктор економічних наук, професор Богдан Андрушків заснував п’ять років тому наукову школу, що займається регіональними та міжрегіональними аспектами підтримки соціально-економічної реформи, інноваційними контекстами розвитку підприємництва. Ця школа розробила теоретичні обгрунтування кількох нових ідей, на які отримала авторські права. Серед них — інституційні засади Економічної Конституції України. 

Під час реформування Луганщина (як інші промислово орієнтовані регіони) втратила свою колись вельми працездатну економічну структуру. Тим часом глобалізація сучасної світової економіки пред’являє жорсткі вимоги саме до структури. Ситуація вимагає ефективного державного втручання. Бо бізнес не спроможний самостійно подолати наближення хаосу. Тож на порядку денному — раціональне планування. Такі думки висловив в інтерв’ю «УК» кандидат технічних наук, науковий співробітник Інституту економіко-правових досліджень НАН України (Луганська філія) Олександр ЧАЛЕНКО.  

Скаржитися на чиновників, які перешкоджають веденню бізнесу, — настільки звична справа, що, здається, на неї вже ніхто не реагує. Звідси низькі позиції нашої країни у світових рейтингах щодо сприятливого інвестиційного клімату та започаткування власної справи. Нелегко живеться і державним структурам, до яких часто навідуються ревізори. Щоправда, останнім часом контролюючі органи один за другим звітують про зменшення тиску на суб’єкти господарювання.  

Схоже, найкраще це вдається там, де безпосередній контакт сторін замінюють віртуальним. Приміром,  електронне звітування перед податковою вже оцінили понад 360 тис. платників. Порівняно з минулим роком їхня кількість зросла практично вдвоє. Особливо популярна така звітність у платників ПДВ. 96% з них обрали саме таку форму спілкування з контролерами.
Воно й не дивно, адже зекономлені не лише кошти платників, а й робочий час.  

На Дні поля Інституту фізіології і генетики рослин НАНУ в Києві вкотре розглядали проблеми насінництва. Як пообіцяв на загал міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк, країна поступово переходитиме на вітчизняне насінництво і розсадництво. Адже, як констатували фахівці аграрного відомства та науковці, найбільше посівів під час перезимівлі загинуло там, де господарства надавали перевагу зарубіжній селекції. І біди можна було б уникнути, якби використовувався районований український посівний матеріал, стійкий до хвороб і примх погоди. Про те, як розвивається українська селекція, як почуває себе вітчизняний виробник насіння, наша розмова з учасником заходу — заслуженим працівником сільського господарства України Олександром КОЧУБЕЄМ. 

На селекторній нараді, яка днями відбулась у Кабміні, йшлося, здавалося, про проблеми, далекі від сьогодення. На вулиці спека далеко за 30 градусів, а представники Мінінфраструктури обмірковують з регіонами підготовку транспортників до зими. Перший заступник гендиректора Укрзалізниці Сергій Болоболін та директор департаменту безпеки Мінінфраструктури Юрій Гержод передусім проаналізували недоліки торішнього сезону, аби уникнути подібних помилок цього року, а потім поспілкувалися з транспортниками та керівниками місцевої влади Одеської, Дніпропетровської та Харківської областей. 

Чому черговий? Бо нові стандарти мали б діяти у нас ще з 1 січня 2010-го, але рішення щодо цього постійно переносились. Аргументація — три з шести вітчизняних НПЗ Дрогобицький, Надвірнянський (належать групі «Приват») і Шебелинський (НАК «Нафтогаз України») не модернізовані та можуть виробляти пальне лише за старими стандартами «Євро-2», «Євро-3».