Загальновідомо, що в Україні ефективність використання енергії є відносно невисокою. Будівельний сектор завжди був і лишається одним із найбільших споживачів енергії серед інших галузей, де частка енергоспоживання дорівнює 30% від загального показника по всій економіці. 

Минулий рік став успішним для вітчизняної вітроенергетики, бо вивів нашу країну за встановленою потужністю генераторів на рівень Нідерландів. За даними голови правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) Андрія Конеченкова, на кінець 2010 року за допомогою енергії вітру виробляли майже 86 МВт, а вже у 2011-му — 151 (зростання на 73%. — Авт.). Цього року показник уже збільшився до 191 МВт і, за прогнозами, збільшиться вдвічі. За 18 років вітроенергетика може покрити 12–15% електроенергії України. Це в шість разів перевищує план з нарощування енерговідновлювального ресурсу згідно з проектом Енергостратегії до 2030 року. 

За оперативними даними Мінагропроду, станом на 23 липня в Україні зібрано 17,5 млн тонн ранніх зернових і зернобобових з 7681 тис. га, або 77% площ. При цьому їх середня урожайність становить 22,8%, що нижче минулорічного показника (29,2%). 

Додаткове зрошення підвищує врожайність. На власному досвіді у цьому переконалося чимало сільгоспвиробників. Наразі вони намагаються самотужки відновити втрачену з радянських часів меліоративну систему та закуповують техніку для поливу полів. Але, як наголошують фахівці, без держдопомоги їм не впоратися.
— Ми істотно витратилися на закупівлю сучасних зрошувальних австрійських машин, — розповідає Олег Каліман, керівник фермерського господарства «Таврія-Скіф» з Михайлівського району.  

У цеху Запорізького  феросплавного заводу спекотно. Потужно гудуть плавильні печі, викидаючи яскраві язики полум’я. Виробництво складне, вимагає від людей величезної уваги, знань, суворого дотримання правил техніки безпеки. Потрібна й фізична витривалість, організованість, відповідальність, точна координація рухів та окомір, надзвичайна обережність. Специфіка феросплавного виробництва, як і металургійного, така, що влітку людям працювати особливо важко — спека випалює, а взимку, буває, в цеху не зігрієшся.  

Під час робочої поїздки на Черкащину міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк ознайомився з роботою кількох сільгосппідприємств Золотоніського та Чорнобаївського районів, узяв участь у розширеній нараді з агроактивом області.  
У ТОВ «Золотоніські сади», яке спеціалізується на розвитку садівництва з застосуванням передового зарубіжного досвіду та інтенсивних технологій виробництва і зберігання продукції, Микола Присяжнюк ознайомився з практикою вирощування яблук.

Журналістів можна недолюблювати, нарікати на нашу роботу, висувати претензії і висловлювати невдоволення, однак порушення кримінальних справ проти ЗМІ, незалежно від їхньої форми власності, аудиторії і формату,  надто за кілька місяців до парламентських виборів, інакше як  тиском  на свободу слова не назвеш. 

Минулої суботи в районі вулиці Зіньківської в Полтаві, де розташований ринок «Київський», було особливо гамірно. Ще задовго до вихідного численні оголошення повідомляли про спільний Петропавлівський ярмарок, який організували полтавські і сумські товаровиробники. Обравши торговельним майданчиком наймолодший ринок міста, якому щойно виповнилося три роки, давні й добрі сусіди дійшли думки подарувати городянам і гостям справжнє ярмаркове дійство — з піснями, танцями, музиками, різновидами харчової продукції, вирощеної і виробленої працьовитими руками трудівників сусідніх областей.  

Нещодавно Міністерство фінансів спільно з Державною податковою службою презентували зміни до вітчизняної податкової системи. Вони розроблені на виконання економічних реформ Президента і передбачають зменшення кількості малоефективних зборів, визначення величини ставок, розширення об’єктів оподаткування, перегляд пільг і поліпшення системи адміністрування податків.  
Пояснюючи необхідність внесення змін, перший заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський наголосив, що вони стосуватимуться  головної законодавчої та нормативно-правової бази, яка регулює сферу оподаткування.

Більшість пасажирських вагонів, які використовують на залізницях України, нині морально та фізично застаріли. На їх кардинальне оновлення потрібно майже 2 млрд доларів США, однак таких коштів немає. Про це заявив генеральний директор Укрзалізниці Володимир Козак під час урядового брифінгу.
«Нині один пасажирський вагон із нержавіючої сталі виробництва Крюківського вагонобудівного заводу коштує приблизно 2 млн дол. США. Для оновлення парку необхідно зробити закупівлі на 2 млрд дол. Самостійно, без бюджетних коштів, залізниці не зможуть оновити парк пасажирських вагонів», — зазначив Володимир Козак.