Металургія, як ніяка інша галузь, чутливо реагує на злети і падіння світової економіки. Цю тезу підтвердила зокрема і фінансова криза, яка боляче відрикошетила по українських виробниках металу. Ситуація ускладнилася ще й тим, що більшість підприємств галузі через застаріле обладнання та високі ціни на імпортні енергоносії, а отже й високу собівартість продукції, не могли конкурувати на рівних з іншими світовими виробниками.  

Представники трудового колективу Лисичанського нафтопереробного заводу російсько-британської групи ТНК-ВР 20 червня організували мітинг біля будівлі Луганської обласної державної адміністрації з вимогою посприяти запуску підприємства. Нині схиляються до того, аби шукати правди у столиці: аналогічний пікет планують провести біля Будинку уряду.
Працівники НПЗ і жителі Лисичанська вже навіть підписалися під листом до Президента України Віктора Януковича. А ось до власника заводу чомусь ніхто не звертається. 

Українські будівельні компанії не на жарт занепокоєні тим, що програма пільгової 3-відсоткової іпотеки за ініціативою Президента України  майже не працює. А саме вони вкрай зацікавлені, щоб громадяни купували у них житло, беручи участь у таких позикових починаннях. Про це йшлося на конференції з промовистою назвою «Чи працює пільгова іпотека 3%?». Нагадаємо, що на час підготовки статті до друку таких позик в Україні було надано лише приблизно 100.  

Жнива в Україні добігають кінця. Уже кілька областей намолотили понад мільйон тонн зерна нового врожаю. Їм на п’яти наступає Полтавщина. Успіхи вітчизняних аграріїв, безумовно, тішать, але вже зараз видно, що торішнього показника намолотів не досягнемо. 

Приватна фінансово-промислова група країни «Систем кепітел менеджмент» (СКМ) Ріната Ахметова, як засвідчили результати фінансового звіту за минулий рік, вийшла на докризові показники роботи. Так, до держбюджету торік СКМ перерахувала приблизно 7 млрд грн податку на прибуток. Це майже вдвічі більше, ніж у 2010-му. 

На початку червня Міненерговугілля оприлюднило проект оновленої Енергетичної стратегії України на період до 2030 року. Як з’ясувалося, вона розрахована переважно на розвиток та підтримку традиційної енергетики. Тоді як на відновлювані джерела енергії в енергобалансі країни припадає лише 4,6%. Розробники їй чомусь не довіряють. Автори проекту аргументують це тим, що у «чисту» енергію мають інвестувати передусім приватні компанії, і вона без «зеленого тарифу» економічно невигідна.  

Таке запитання вони днями поставили перед владою та представниками транснаціональних корпорацій — американської Chevron і британсько-нідерландської Shell, що стали переможцями конкурсів на право видобувати газ на Олеській (Львівська область) і Юзівській (Донецька і Харківська області) площах.  
Гідророзрив для видобутку вуглеводнів ще з радянських часів використовують нафтовики та газовики. До пласту підводять трубою воду з піском та хімічними речовинами. Підривають і видобувають газ.

Шість років тому в селі Білин Рахівського району звели міні-ГЕС, яку тоді охрестили першою в Україні. Її приводить у дію гірський потік. Розрахована вона на 630 кіловат електроенергії за годину та оснащена за кошти українських інвесторів за сучасними технологіями. 

Україна ще два роки тому не мала жодної хоча б середньої сонячної електростанції, які вже десятиліття працюють у багатьох країнах світу. Однак крига скресла саме 2010 року. І це став не просто якийсь там експериментальний проект. Наша країна розпочала будівництво грандіозного сонячного парку в Криму, який, на думку фахівців, буде одним із найбільших не лише в Європі, а й у світі. Вже до кінця 2013 року, як зазначають і закордонні, і вітчизняні фахівці, загальна потужність українських сонячних електростанцій становитиме цілком пристойну цифру — 1 ГВт. А інвестиції в будівництво нових об’єктів мають перевищити 2 млрд євро. Як повідомив кореспонденту «УК» голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Микола Пашкевич, наразі в країні діє 18 сонячних станцій. 

Сьогодні солому, з одного боку хоче бачити в себе Європа, а з другого, в свідомості українського суспільства сталися якісні зміни щодо відновлювальних джерел енергії. Коли 2006 року один із перших у країні (принаймні перший на Вінниччині) теплогенератор ставили в школі села Вахнівка, то сільська громада поставилася до цього з недовірою, мовляв, свиню підсовуєте. Аргумент, що столиця Данії майже на чверть опалюється аналогічними генераторами, виявився малопереконливим для сельчан, тому вони взяли з обласної влади слово допомогти їм газифікувати село. Тепер не треба вмовляти. Всі дозріли!