ТЕХНОЛОГІЇ 

Енергоощадні пасивні будинки ще не сприймаються українцями, хоча вони дорожчі лише на 3–7% за типові

Загальновідомо, що в Україні ефективність використання енергії є відносно невисокою. Будівельний сектор завжди був і лишається одним із найбільших споживачів енергії серед інших галузей, де частка енергоспоживання дорівнює 30% від загального показника по всій економіці.

Серед головних причин неефективного енергоспоживання у будкомплексі фахівці називають недостатність технічних ноу-хау, відсутність фінансових стимулів для запровадження енергоефективних заходів, відсутність детальної та сучасної основи для оцінювання енергоощадності у будинках.

Поміж тим, чимало експертів вважають такі дії (які в Україні стали досить популярними останнім часом), як утеплення зовнішніх стін наших багатоквартирних будинків, нічого не дають для економії тепла і є лише профанацією.

Гендиректор асоціації «Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів та виробів» Олександр Ожегов вважає, що утеплення стін може перешкодити їхньому промерзанню, поліпшить комфорт проживання і не більше того.

Не товщина стін, а нова якість

Чи можливе в Україні залучення в загальну практику будівництва енергоефективних технологій, враховуючи, що наше населення переважно небагате? І які саме ці технології?

Як повідомив кореспонденту «УК» член Спілки архітекторів України Георгій Духовічний, масове утеплення будинків або створення товстих стін узагалі недоречне, враховуючи наш клімат. «Період найспекотнішої температури влітку та найхолоднішої взимку загалом може складати не більше 50 днів. Це саме час, коли утеплені стіни будинків нас рятуватимуть від спеки та лютого холоду. Таким чином, решта днів (300), коли будинок перебуватиме у звичному тепловому режимі, «одяг» йому не потрібен. Тут треба думати про застосування альтернативних джерел опалення, а не про утеплення», — зазначає він.

На думку багатьох експертів, в Україні не варто застосовувати вітрову енергію, бо її вироблення занадто дороге. Інша річ, фотоелектричні панелі, що працюють на енергії сонця. Саме це сьогодні широко застосовується у так званих пасивних будинках. Це такі будівлі, технології зведення яких дають змогу в рази економити енергію і тепло.

У цивілізованій Європі такі будинки вже стали звичними, і, як запевняє член Союзу архітекторів України Тетяна Ернст, яка є автором першого проекту «теплого дому» у нашій країні і сама мешкає в такому будинку, керівні органи ЄС ухвалили закон, згідно з яким з 2019 року обов’язковим стандартом для будь-якого нового будівництва стануть пасивні будинки.

Фото з сайту tsogu.ru

Середньому класу по кишені?

«Пасивний будинок є великим «заощаджувачем» енергії. Тільки зауважте, цей показник економії становить до 70%. Але треба знати: зробити будинок пасивним, лише покривши його товстим шаром утеплювача, неможливо. Це комплексне архітектурне рішення. У «теплому домі» все нове — скління всієї південної сторони і повністю «глуха» північна, його зведено з якісних матеріалів, із застосуванням спеціальних конструкцій, які дають змогу уникнути теплових містків тощо. Такий будинок обігріває себе майже повністю. Зазначу, якщо в звичайній будівлі ми споживаємо для опалення до 300–400 кВт/год на квадратний метр площі за рік, то у пасивному — лише 15 кВт. Досягається це завдяки правильному обміну теплом із навколишнім середовищем — будинок не залучає всередину тепло влітку і поглинає (не випускаючи назовні) взимку», — зазначає Т. Ернст.

Зараз є чимало закидів на те, що, мовляв, пасивні будинки задорогі для українців. Як вважає Г. Духовічний, усе залежить від ступеня «пасивності». «Адже саме у плані мінімізації споживання енергії є маса різних можливостей за різними (в тому числі, цілком доступними) цінами. Взагалі я вважаю, що повернення до екопоселень в Україні — це велика ідея, яка має майбутнє», — додає він.

Т. Ернст вважає, що насправді пасивний будинок обійдеться споживачеві недешево, якщо робити його повністю автономним. У цьому випадку він буде обладнаний сучасною інженерією на основі альтернативних джерел енергії. Такий дім коштуватиме дорожче звичайного на 10–20%.

Проте просто пасивний будинок без «наворотів» обійдеться покупцеві лише на 3–7% дорожче, ніж типовий.

Час не настав

Чи можуть бути такі будинки багатоквартирними? На думку Г. Духовічного, в українських реаліях це зробити досить складно, адже ми здебільшого одноосібники, а життя у такому помешканні припускає, що всі колективно утримуватимуть режим експлуатації. Але, приміром, у Росії такі багатоповерхові будинки є.

Втім, як зазначив кореспонденту «УК» координатор проекту «Енергоефективна забудова» Геннадій Бінюк, їхня компанія зводить будинок, на останньому поверсі якого витримують всі правила пасивного дому. «Вентиляція та нагрів води забезпечуватимуться від сонячних батарей та теплових насосів. Загалом квадратний метр площі у таких квартирах обійдеться дорожче на 10–12%, ніж у звичайних», — резюмує він.

Однак варто навести цікаву думку керівника ініціативи «Проект «Пасивний будинок» Флоріана Ламмаєра. Він вважає, що для масового зведення пасивних будинків в Україні час ще не настав, і справа не в їхній ціні, а в низькій вартості різної енергії для українців. Експерт переконаний, коли енергія коштуватиме так само дорого, як у Європі, тоді масово потягнуться до ідеї зведення таких будинків.