Скаржитися на чиновників, які перешкоджають веденню бізнесу, — настільки звична справа, що, здається, на неї вже ніхто не реагує. Звідси низькі позиції нашої країни у світових рейтингах щодо сприятливого інвестиційного клімату та започаткування власної справи. Нелегко живеться і державним структурам, до яких часто навідуються ревізори. Щоправда, останнім часом контролюючі органи один за другим звітують про зменшення тиску на суб’єкти господарювання.  

Схоже, найкраще це вдається там, де безпосередній контакт сторін замінюють віртуальним. Приміром,  електронне звітування перед податковою вже оцінили понад 360 тис. платників. Порівняно з минулим роком їхня кількість зросла практично вдвоє. Особливо популярна така звітність у платників ПДВ. 96% з них обрали саме таку форму спілкування з контролерами.
Воно й не дивно, адже зекономлені не лише кошти платників, а й робочий час.  

На Дні поля Інституту фізіології і генетики рослин НАНУ в Києві вкотре розглядали проблеми насінництва. Як пообіцяв на загал міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк, країна поступово переходитиме на вітчизняне насінництво і розсадництво. Адже, як констатували фахівці аграрного відомства та науковці, найбільше посівів під час перезимівлі загинуло там, де господарства надавали перевагу зарубіжній селекції. І біди можна було б уникнути, якби використовувався районований український посівний матеріал, стійкий до хвороб і примх погоди. Про те, як розвивається українська селекція, як почуває себе вітчизняний виробник насіння, наша розмова з учасником заходу — заслуженим працівником сільського господарства України Олександром КОЧУБЕЄМ. 

На селекторній нараді, яка днями відбулась у Кабміні, йшлося, здавалося, про проблеми, далекі від сьогодення. На вулиці спека далеко за 30 градусів, а представники Мінінфраструктури обмірковують з регіонами підготовку транспортників до зими. Перший заступник гендиректора Укрзалізниці Сергій Болоболін та директор департаменту безпеки Мінінфраструктури Юрій Гержод передусім проаналізували недоліки торішнього сезону, аби уникнути подібних помилок цього року, а потім поспілкувалися з транспортниками та керівниками місцевої влади Одеської, Дніпропетровської та Харківської областей. 

Чому черговий? Бо нові стандарти мали б діяти у нас ще з 1 січня 2010-го, але рішення щодо цього постійно переносились. Аргументація — три з шести вітчизняних НПЗ Дрогобицький, Надвірнянський (належать групі «Приват») і Шебелинський (НАК «Нафтогаз України») не модернізовані та можуть виробляти пальне лише за старими стандартами «Євро-2», «Євро-3».  

На урядовому брифінгу керівництво митної та прикордонної служб підбили підсумки роботи під час Євро-2012. Зокрема, перший заступник голови Держмитслужби Олександр Дороховський повідомив, що очолюване ним відомство забезпечило максимально швидкий і комфортний перетин кордону під час європейської футбольної першості. 

Співпраця у галузі морського, залізничного, авіа- та автотранспорту стали головними темами для обговорення під час одинадцятого засідання підкомісії з питань транспорту комітету економічного співробітництва українсько-російської Міждержавної комісії під головуванням віце-прем’єр-міністра України Бориса Колеснікова та міністра транспорту Російської Федерації Максима Соколова. 

Після футбольного Єврочемпіонату єврочиновники суттєво змінили риторику стосовно України. Принаймні говорячи про економічний розвиток нашої держави та реформи в енергетичному секторі. 

Рано чи саме час ставити питання про роль кредитних спілок у соціально-економічному розвитку територіальних громад? Якщо з огляду на масштабність цього руху в Україні, то, мабуть, зарано. Якщо ж із прицілом на перспективу, то саме враз. Адже свого часу кредитний рух у нашій країні був настільки потужним, що охоплював не лише фінансову, а й соціальну та культурну сфери. 

Полтавська область за запасами води перебуває на 11 місці в Україні, а тому до наявних тут ставків, річок, озер, боліт, підземних водних ресурсів населення завжди ставилося з особливим пієтетом. У 1970-х та 1980-х роках в області побудували більшу (із наявних) кількість малих водосховищ, ставків, шлюзів-регуляторів на річках. Майже в кожному населеному пункті, особливо в селах, побудовано водойму. А то й цілі їх каскади, що були на утриманні колгоспів і радгоспів. Вони підтримували їх у робочому стані й ремонтували. Після реформування агросектору землі водного фонду разом із прибережними смугами і гідроспорудами перейшли у відання селищних та сільських рад — відтоді всі ці об’єкти, що мають балансову вартість, практично є безгоспними і поступово виходять з ладу, а нові не будуються. Тому обласна влада ставить завдання — зберегти хоча б наявні ставки, водосховища та гідротехнічні споруди у складі водогосподарського комплексу регіону.