З кожним роком в Україні дедалі більше сіють кукурудзи. Коли станеш у полі перед її височенною й непроглядною стіною, здається, вона закриває весь світ. Насправді ж навпаки — дає шанс увійти в нього повноправним господарем. Адже кукурудза — неперевершений за багатьма показниками продукт для людей і тварин. З неї можна виготовляти альтернативне паливо. Зрештою, золоте зерно можна успішно експортувати. Набагато більше про кукурудзу знають в Інституті сільського господарства степової зони НААН, де займаються селекцією королеви полів. Наш гість — директор інституту Анатолій ЧЕРЕНКОВ.

Сімдесятирічна Світлана Юріївна Мішина та її подруга Ганна Миколаївна Бугаєва з будинку № 5 вулиці імені Макерова в Стаханові з тривогою чекають зими. У під’їзді рідної багатоповерхівки буквально кілька квартир не оснащені приладами індивідуального опалення. В інших, більш заможних, ніж ці дві пенсіонерки – діти війни, громадян встановлена «автономка».

Люди давно підмітили: хто не ризикує, не п’є шампанське. Юрій Карасик дуже ризикував. Насамперед, коли наважився взяти в оренду землі в Макарівському районі Київської області. Мало того, що поліська зона. Поля не оброблялися багато років, заросли бур’янами і чагарниками. Всупереч чинному законодавству, значна частина селян продала свої паї, оскільки бачила, що місцева влада господарювати не збирається. Тож як із клаптиків , на які розбили поля різні власники, зробити масиви, придатні для обробітку? Коли все це ціною неймовірних зусиль вдалося владнати, здавалося, пізно розпочинати роботу.

За вісім місяців нинішнього року в Україні перевезено 419,2 млн тонн вантажів, що на 10,3% більше, ніж за аналогічний період торік. Найбільша частка перевезень припадає на залізницю — 304 млн тонн вантажів, на морський та річковий транспорт — 2,211 млн, на авіацію — 0,05 млн, на автотранспорт — 112,9 млн тонн. У морських торговельних портах перероблено 74 млн 85 тис. тонн вантажів. Ці дані озвучив на прес-конференції в Кабінеті Міністрів віце-прем’єр-міністр — міністр інфраструктури Борис Колесніков.

Повернення з першого вересня до вищих  ставок акцизу на нафтопродукти вплине на ціноутворення на ринку пального, але не дуже відчутно: у липні-серпні на ринку сформовано запаси нафтопродуктів, які дадуть можливість розтягнути перехідний період приблизно на місяць. Тому руху цін на бензин раніше 20 вересня навряд чи варто очікувати.

Жахливу картину побачили податківці, перевіривши розрахунки працедавців зі своїми робітниками. Безправ’я підлеглих сягнуло таких масштабів, що впору бити на сполох. За словами заступника голови Державної податкової служби Олександра Клименка, порушення трудового законодавства контролери виявили майже на всіх перевірених підприємствах (на понад 95% тих структур, куди завітали контролери).

Майже 20 років тому сільський дядько, отримавши землю від держави, порушив монополію колективних господарств на виробництво агропродукції. Скептики зауважували, що без матеріальної бази він довго не протягне. Справді, у деяких фермерів поля заростали бур’янами, але більшість крок за кроком ставали на ноги. На той час фермерський рух радше мав значення «розкріпачення», бо багатогалузеві колективні господарства повністю забезпечували потреби держави в продукції, а також дбали про розвиток усього, що називали соцкультпобутом.

«Ідеологія, яку ми закладаємо в програму «Золота сотня» — це винахід реальних механізмів співпраці представників бізнесу та влади.

Зробити українське суспільство законослухняним самих лише зусиль контролюючих органів замало. Треба, щоб цього захотіла громада. Наразі доводиться підштовхувати її діяти в правовому полі батогом і пряником. Зокрема, Антимонопольний комітет використовує свої повноваження як каральної інституції, так і структури, яка діє на випередження можливих правопорушень.

Віртуальний «пряник», яким заманювали Україну в Митний Союз державні мужі, експерти та політики сусідньої держави, судячи з сьогоднішніх реалій, належного враження на керівництво нашої держави не справив. Не допоміг і «батіг» у вигляді обмеження доступу на російський ринок м’ясомолочної, металургійної та іншої продукції українського виробництва. Хоча останнє рикошетом ударило і по пересічному росіянину, який змушений купувати те, що пропонують місцеві монополісти за  встановленими ними цінами.