— Остання версія документа, яку я бачив десь тиждень тому, має задовольнити багатьох суб’єктів земельних відносин. Поясню, чому. Справа в тім, що фермери, сільгоспвиробники, великі агрохолдинги, інші власники землі по-різному бачать реформу, у них різні цілі. Уряд обрав шлях, спрямований швидше не на розвиток ринку купівлі-продажу (торгівлі) землею, а на врегулювання проблемних питань, які склались у господарюванні. 

Вважається, що земельна реформа стартувала в Україні ще наприкінці 1990 року, коли Верховною Радою тодішньої Української ССР була прийнята постанова «Про земельну реформу та Земельний кодекс Української ССР». Ще тоді спеціалісти звертали особливу увагу, що земельна реформа є істотною та невід’ємною частиною, підгрунтям загального процесу радикальних економічних реформ в Україні.

Таким чином, зараз країна може, якщо хоче, звісно, святкувати двадцяту річницю початку реформування в аграрному секторі. Отакий собі адміністративний довгобуд! Цікаво, що в 1997 році на офіційному рівні було заявлено, що земельна реформа успішно завершила другий етап і перейшла до третього. І знов усе вщухло. І тільки зараз за ініціативи Президента Віктора Януковича ця реформа, нарешті, отримала потужний імпульс для переходу в фінальну стадію.

Україна — не перша і не єдина країна у світі, якій доводиться проводити земельну реформу. Над питанням «Кому володіти сільськогосподарськими угіддями?» замислювалися у багатьох державах, де сільське господарство успішно функціонує. Що об’єднує Болгарію, Румунію, Угорщину, Литву та деякі штати США? Те, що земля там перебуває у приватній власності, але іноземцям її не продають. Аналогічну модель планують запровадити і в Україні. 

Українці здавна з пошаною говорять: на чорній землі білий хліб родить. Мабуть, саме тому багаторічна дискусія щодо земельної реформи викликає величезний резонанс у суспільстві. Адже «питання землі» ніхто так і не вирішив для українського селянства. 

Позицію влади виклав нещодавно Президент Віктор Янукович, який справедливо вважає, що земельна реформа, насамперед спрямовується не на те, щоб землю продавати, а на те, щоб зробити землю товаром. «І цей товар буде підставою і гарантією для надання кредитів. І рахуємо цей ресурс, який буде задіяний в країні, він додасть приблизну ціну близько 450 мільярдів гривень», — сказав Президент. Земельна реформа, за його словами, також дасть змогу зменшити корупцію в цій сфері.

— Перш ніж надати деякі коментарі та відповіді, хотів би наголосити на тому, що наразі дискусії щодо ринку земель сільськогосподарського призначення ведуться на низькому рівні розуміння самого предмета. Тому виникають «некоректні» теми «круглих столів» та дебатів, на зразок «Чи потрібен Україні ринок сільгоспземель?» (як днями на «Свободі слова»), або «Вільний ринок сільгоспземель — це загроза українському селу» (публічні дебати Фонду ефективного управління) тощо.

Про що саме йдеться? Люди просто не розуміють, що таке «ринок землі», та чим він відрізняється від «обігу земельних ділянок». Знов-таки питання: що таке «вільний ринок землі»? Можу сказати, що у світі немає жодної країни, де існував би «вільний» ринок земель сільськогосподарського призначення. Всі країни в світі тим чи іншим чином здійснюють його регулювання, відмінність полягає тільки в ступені лібералізації такого регулювання (більш жорстко, як наприклад у Франції, або менш жорстко, як у Німеччині).

Сіно в копиці — й землі легше, каже народна мудрість. Традиційно заготівлю починають у перший вівторок Петрівського посту. Кожен господар намагається якомога швидше впоратись з роботою, зважаючи на погодні умови і наближення жнив.  

Спірним питанням у ході переговорів між Україною та ЄС про створення зони вільної торгівлі  стала проблема доступу на європейський ринок українських автоперевізників. Так, керівники нашої делегації наполегливо переконують європейців скасувати чинну нині квотну систему. Нагадаємо, що, наприклад, наші автоперевізники отримали від Італії 800 додаткових дозволів. 500 з них було виділено для вантажних автівок, які відповідають екологічним вимогам Євро ІІІ, і ще 300 — для автівок екологічністю Євро V. 

 Намагання України наблизитися до Європейського Союзу вимагає від неї лібералізувати імпорт уживаних автомобілів. Як зазначали нещодавно деякі засоби масової інформації, саме це стало чи не ключовим питанням у ході переговорів з ЄС про створення зони вільної торгівлі. Кореспондент «Урядового кур’єра» вирішив розібратися у цьому питанні. 

Кожен економіст знає, що легка промисловість, як галузь із відносно швидким капіталооборотом, традиційно служить «локомотивом», здатним вивозити з кризи більш важкі на підйом виробництва та економіку загалом. Наочне підтвердження — приклад публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Україна» — колишньої Житомирської панчішної фабрики, яка за роки незалежності перетворилась із рядового «середнячка» у визнаного флагмана своєї галузі.  

На початку наступного року НАЕК «Енергоатом» продовжить  постачання виробленого в Америці палива для  Запорізької   АЕС, альтернативного і  конкурентного російському, про це  заявила представник компанії в Україні Westinghouse  Світлана Меркулова. В  «Енергоатомі» повідомили, що постачання можуть початися вже з кінця цього року — на п’ятий енергоблок Запорізької АЕС і на другий блок Южно-Української АЕС надійде по 42 касети Westinghouse. На третьому енергоблоці Южно-Української АЕС зараз уже експлуатується 84 касети цієї компанії.