Економіка
-
«Щодня ми поповнюємо бюджет України майже на 6 мільйонів гривень»
Протягом останнього року завдяки комплексному реформуванню Сумська митниця увійшла до числа кращих серед державних установ.
Її з повним правом називають північно-східними воротами України. Щодня пункти пропуску перетинають до двох тисяч автомобілів і трьох тисяч залізничних вагонів, понад 15 тисяч громадян. За цими цифрами — копітка і наполеглива робота колективу митників, у складі якого майже 700 професіоналів. Саме професіоналів, бо лише завдяки їхньому вмінню і досвіду підрозділ працює як чіткий годинниковий механізм.
Про сьогоднішні будні сумських митників бесіда з їх начальником Володимиром Орловим.
-
Де отримувати пенсію?
Нині проблема, яку пенсію і в якому віці отримувати, відсунула на задній план ще одну — де це робити? Хтось традиційно йде за виплатами на пошту, а хтось уже давно віддав перевагу банку, де можна й рахунок відкрити, і навіть додаткові відсотки на депозит отримати. Пошта, як державне підприємство, таких привілеїв не надає, зате справно доставляє не лише пенсію, а й державну допомогу прямо додому. Причому навіть у найвіддаленіші села, де немає жодних банківських філій.
-
Від економії до модернізації
Лише за п’ять місяців Укрзалізниця заощадила 190 млн грн на закупівлі матеріально-технічних засобів. Таких результатів досягли завдяки домовленостям з постачальниками щодо зниження ціни на їхню продукцію. Причому вимоги до кваліфікаційних, технічних та якісних параметрів не знизилися. Партнери у залізничників (ТОВ «Метінвест-Україна», ТОВ «Інтерпайп Україна», ТОВ «Луганський електромашинобудівний завод», ТОВ «Завод метизних виробів») перевірені часом. Вони несуть відповідальність за свою продукцію та мають великий досвід з виробництва потрібної галузі продукції.
-
Мелітопольські запчастини знов у фаворі
Понад 260 компаній із 15 країн світу, зокрема Польщі, Угорщини, Болгарії, Росії, Казахстану, Вірменії, Таджикистану, Узбекистану, Білорусі, країн Балтії і навіть Пакистану, з’їхалися до Мелітополя (Запорізька область) на «Міжнародний агрофорум-2011». Ініціаторами заходу виступили місцеві машинобудівні підприємства, що спеціалізуються на виробництві запчастин для сільгосптехніки. 50 з них продемонстрували свою продукцію у рамках агрофоруму.
-
Париж побачити і себе показати
Відучора до аеропорту Ле Бурже, розташованого поблизу Парижа, прикута увага не лише авіабудівників та перевізників, а й усіх, хто любить небо і захоплюється летом конструкторської думки. Адже салон, який проводиться раз на два роки (нинішній 49-й за ліком), здобув славу відкривача новинок і революціонера технологій. Лишень стартувавши, він уже встановив рекорд — вперше в історії зібрав понад 2100 компаній-учасників.
-
І голозерний овес для багатої каші
Чи можна з роками молодіти? Так, стверджує колектив Носівської селекційно-дослідної станції, пропонуючи щороку виробничникам нові оригінальні сорти зернових і кормових культур. От і виходить, що вік не обтяжує, а створює запас міцності для прориву вперед.
-
Стару техніку замінить нова
За оцінками міністра аграрної політики і продовольства Миколи Присяжнюка, Україні потрібно за 6-8 років оновити близько 20 тис. комбайнів, а також значну кількість іншої сільгосптехніки, що зношена на 70-80%.
-
Бюджет приростає податками
До кінця року Державна податкова служба зможе максимально перевести відшкодування податку на додану вартість в автоматичний режим. Таке переконання висловив керівник цього відомства Віталій Захарченко під час перебування в Одесі.
-
Поганий урожай — проблема, гарний — ще більша
— Надмірні перехідні залишки зернових (близько 8 млн т) і гарний урожай цього року спрацюють на зниження внутрішньої ціни на зерно нижче від собівартості пшениці, — переконаний голова Ради підприємців при Кабміні Леонід Козаченко. — На початку року, коли склались сприятливі погодні умови, селяни мали намір гарно заробити, щоб потім інвестувати у галузь і за 5 років збільшити виробництво зерна до 80 млн т. Це, до речі, планували у своїй програмі й керівники держави.
-
«Гірко слухати тих, хто ревно чіпляєтьсяза подовження мораторію на продаж землі»
Нині про земельну реформу не говорять хіба що ледачі. Але далі балачок поступу немає. Та й суть майбутньої реформи далеко не всі розуміють однаково. Тим часом очевидно, що пора нарешті прийти до єдино правильної державної концепції, яка б відповідала інтересам тих, хто на землі працює.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2021
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ