Понад 260 компаній із 15 країн світу, зокрема Польщі, Угорщини, Болгарії, Росії, Казахстану, Вірменії, Таджикистану, Узбекистану, Білорусі, країн Балтії і навіть Пакистану, з’їхалися до Мелітополя (Запорізька область) на «Міжнародний агрофорум-2011». Ініціаторами заходу виступили місцеві машинобудівні підприємства, що спеціалізуються на виробництві запчастин для сільгосптехніки. 50 з них продемонстрували свою продукцію у рамках агрофоруму.  

Відучора до аеропорту  Ле Бурже, розташованого поблизу Парижа,  прикута увага   не лише авіабудівників та перевізників, а й усіх,  хто любить небо і  захоплюється летом конструкторської  думки.  Адже  салон, який проводиться раз на два роки (нинішній  49-й за ліком),  здобув славу відкривача новинок і  революціонера технологій.  Лишень стартувавши,  він уже встановив рекорд —  вперше в історії зібрав понад 2100 компаній-учасників. 

Чи можна з роками молодіти? Так, стверджує колектив Носівської селекційно-дослідної станції, пропонуючи щороку виробничникам нові оригінальні сорти зернових і кормових культур. От і виходить, що вік не обтяжує, а створює запас міцності для прориву вперед. 

 За оцінками міністра аграрної політики і продовольства Миколи Присяжнюка, Україні потрібно за 6-8 років оновити близько 20 тис. комбайнів, а також значну кількість іншої сільгосптехніки, що зношена на 70-80%.

До кінця року Державна податкова служба зможе максимально перевести відшкодування податку на додану вартість в автоматичний режим. Таке переконання висловив керівник цього відомства Віталій Захарченко під час перебування в Одесі. 

— Надмірні перехідні залишки зернових (близько 8 млн т) і гарний урожай цього року спрацюють на зниження внутрішньої ціни на зерно нижче від собівартості пшениці, — переконаний голова Ради підприємців при Кабміні Леонід Козаченко. — На початку року, коли склались сприятливі погодні умови, селяни мали намір гарно заробити, щоб потім інвестувати у галузь і за 5 років збільшити виробництво зерна до 80 млн т. Це, до  речі, планували у своїй програмі й керівники держави. 

Нині про земельну реформу не говорять хіба що ледачі. Але далі балачок поступу немає. Та й суть майбутньої  реформи далеко не всі розуміють однаково. Тим часом очевидно, що пора нарешті прийти до єдино правильної державної концепції, яка б відповідала інтересам тих, хто на землі працює. 

"Коли в Чернівцях ми відкривали офіс нашої компанії, до нас звернулася жінка, яка дуже хотіла працювати у сфері страхування життя. Виявилося, що її дід, який після війни опинився в Голландії і був застрахований у тамтешній страховій компанії, заповів у разі смерті гроші українським родичам. Представник іноземного страховика відшукав їх і вручив. закордонного гостинця. Відтоді жінка стала палкою прихильницею компаній, що надають "довгі гроші", і присвятила себе цій справі", - розповіла "УК" менеджер однієї з міжнародних компаній. 

Невеликого опитування вистачило, щоб пересвідчитися: навіть досвідчені аграрії переконані, що найвища орендна плата за земельні паї в області — в її південних чорноземних районах. Та насправді «рекордсменом» упродовж тривалого часу залишається поліська Олевщина, де оренда гектара поля торік обійшлася в середньому в 558,5 грн, до того ж, і збитки місцевих сільгосппідприємств у розрахунку на гектар ниви тут теж найвищі — 368,4 грн. 

На тлі заходів уряду щодо безперебійного забезпечення населення цукром, хлібом, овочами, фруктами та іншими продуктами першої необхідності  на Черкащині також посилили увагу до цих питань. Як засвідчили ретельне вивчення фахівцями наявних запасів, підрахунки резервів та можливостей, стан продовольчої безпеки в області не викликає занепокоєння.