Вітчизняна дозвільна система тривалий час була тим порогом, о котрий спотикалося українське підприємництво. Внаслідок цього наша країна займала останні місця у світових рейтингах щодо легкості започаткування бізнесу. І хоча низка реформ у цій сфері істотно поліпшила ситуацію, остаточно проблему не розв’язано. 

 Найближчим часом на Черкащині розпочнеться будівництво заводу з виробництва консервованого зеленого горошку та солодкої кукурудзи. Загальна сума інвестицій становитиме понад 30 млн євро. Завдяки новому підприємству буде додатково створено більше сотні робочих місць. Про це повідомила заступник начальника головного управління інвестиційно-інноваційної політики, підприємництва та зовнішніх відносин Черкаської облдержадміністрації Майя Кулик.

 Один із них - Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури започаткування підприємництва" - набрав чинності позавчора і розроблявся на виконання Програми економічних реформ на 2010-2014 рр. З цього приводу керівник головного управління з питань соціально-економічної політики Адміністрації Президента Роман Жуковський і провів брифінг. 

Відновлення економіки України у 2011 році відбувається в умовах збільшення обсягів світової торгівлі та розгортання інвестиційної активності в реальному секторі. Саме такою була основна теза круглого столу «Економіка України у 2011 році: прогноз динаміки, виклики та ризики», який нещодавно відбувся в Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД). 

Новостворене підприємство, цехи якого піднялися неподалік обласного центру Волині, взяло в оборот три гектари місцевих пустирів. Нині вони вкриті твердим покриттям та оздоблені газонами. Комплекс будівель включає у себе фабрику з виробництва м’якої іграшки, гуртовий склад, корпус з виробництва пластмасової іграшки та адміністративне приміщення.

Традиційно більшість працюючих на підприємствах легкої промисловості — жінки. Мабуть, не випадково. Адже саме краща половина людства дбає  про порядок у домі, аби всі ми були одягнуті і взуті зі смаком і  в обновках почувалися комфортно. Цим вони опікуються, про  це нас запитують.

Про розкрадання державної власності ЗМІ ледь не щодня писали у часи активної приватизації держмайна. Наразі ця тема не надто актуальна, враховуючи те, що більшість майнових об’єктів нині у приватних руках. Та це не означає, що в Україні не лишилося власності, яка й досі працює безпосередньо на держбюджет і все ще цікава охочим скористатися нею для власної користі. Тож поки ніхто не бачить, деякі підприємства з державною часткою власності  зникають з майнової мапи України. Для цього застосовуються різноманітні схеми, серцевиною яких, звісно,  є банкрутство.

Фінансово-економічна криза найболючіше вдарила, як кажуть, прямо в серце по будівельній галузі та галузі промисловості будівельних матеріалів. Сотні компаній ринку не витримали важких часів і згорнули свою діяльність. Однак деякі, передусім відомі та великі компанії, хоча і зазнали значних фінансових та ресурсних збитків, продовжили пошук «рецептів» утримання на плаву. 

 Постійне подорожчання газу та інших видів палива і, як правило, збільшення оплати за комунальні послуги не може не викликати доречного запитання: «А чи є в Україні технології, що дадуть змогу значно зменшити залежність споживачів від виробників тепла?». Ні, мова не про широке залучення альтернативних видів палива (хоча непрямо — так). Сьогодні частіше лунають заклики українських і закордонних фахівців ретельніше приглядатися до так званого «теплого» або пасивного будинку. Саме в такому помешканні, яке зводиться за абсолютно нетиповою архітектурою, можна заощадити тепло та енергію в десятки разів більше, ніж у звичайних будівлях.

 ...Якби виникла необхідність прокласти залізницю до. Місяця, згодилася б продукція сталеварів "Азовсталі". Адже за 76 років роботи мартенівський цех виплавив 155 млн тонн сталі, з яких 2,3 млн тонн - рейкового металу. Цієї кількості цілком достатньо, аби облаштувати залізницю до супутника Землі й назад. Отож на прощальній плавці на печі N8 зварили саме рейкову сталь М76Т. А потім одну з останніх з усіх 12-ти мартенівських печей вивели з експлуатації.