Щоразу, буваючи в журналістському відрядженні, пов’язаному з роботою сільськогосподарських структур, неодмінно звертаю увагу на місцеву переробну базу. Помітив тенденцію: якщо раніше у сільських населених пунктах наявність млина, олійниці чи круподерні була винятком, то нині стала майже правилом. Тобто місцеві господарники вже не обмежуються вирощуванням чи виробництвом рослинницької або тваринницької продукції, а воліють її переробляти і пропонувати торгівлі готові до споживання власноруч виготовлені вироби.

Наприкінці 2019 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні неоднозначний законопроєкт, який ще на стадії обговорення в колі народних обранців та експертів викликав здебільшого негативні відгуки. Ідеться про законопроєкт №2133 про захист прав боржників під час здійснення колекторської діяльності. «Урядовий кур’єр» з’ясовував, що закладено в ньому і які зміни можуть запропонувати до другого читання.

За п’ять років позитивний ефект для вітчизняної економіки від транспортування російського газу територією України до Європи становитиме майже 150 мільярдів гривень. І це без урахування безпосереднього доходу від транзиту. Таку цифру під час пресконференції оприлюднив генеральний директор ТОВ «Оператор ГТС України» Сергій Макогон, коментуючи вплив на розвиток нашої держави нової транзитної угоди України та Росії, укладеної наприкінці минулого року.

Останнім часом припинили надавати державну допомогу на підтримку фермерських господарств. Мало того, серед сільгоспвиробників поширюються чутки, нібито вони муситимуть повертати кошти, отримані протягом 2018 року. Звідки такі чутки, варто пояснити докладніше.

Дедалі частіше аграрії вживають новий термін «нішеві культури». Він є в обласній комплексній програмі підтримки сільгоспвиробників Полтавщини, яка передбачає їхнє додаткове фінансування. Про важливість та перспективи цих культур щодо експорту «Урядовому кур’єру» розповів кандидат сільськогосподарських наук, професор кафедри землеробства і агрохімії імені В.І. Сазанова Полтавської державної аграрної академії Сергій ПОСПЄЛОВ.

Те, що закарпатці першими проторували стежки на закордонні заробітки, достеменно відомо. Тим, що друзів, з якими не бачився десятиліттями, можна запросто зустріти в супермаркеті у Празі, Братиславі чи Будапешті («а я тут уже давно працюю!»), не здивуєш тут нікого. Бо ж місцеві люди рухливі й працюють там, де добре платять.

На Закарпатті, де 30 підприємств із виготовлення продукції для автопрому та високотехнологічних виробництв, утретє відбувся щорічний «Форум ініціатив. Кластер». І знову на базі підприємства з іноземними інвестиціями «Єврокар» у селі Соломоново Ужгородського району.

Передусім тих, котрі зацікавлені у впровадженні нових товарів і послуг, у прогресивному розвитку усіх галузей. Це підприємці, представники органів державної влади, вишів, науковців і стартапів. Він відбувся за підтримки облдержадміністрації, яка розробила і забезпечує виконання Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва в області.

Миколаївський тепловозоремонтний завод провів глибоку модернізацію найпотужнішого на пострадянському просторі тепловоза 2ТЕ10М і передав його замовникові. У ремонті було задіяно понад 120 працівників підприємства. У підсумку 276-тонний двосекційний локомотив отримав повну комплексну модернізацію за останнім словом техніки. Спеціалісти вже назвали це маленькою науково-технічною революцією.

За традицією, успішні українські виробники підбивають підсумки року. Ось і автобудівна корпорація «Еталон» звітувала про здобутки, нові розробки, хоч не оминула і проблем.