Щойно закінчився 2020 рік, який для більшості українців запам’ятається як час пандемії COVID-19. Проте він увійде в історію і як найтепліший за останні 140 років. За даними Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, де щойно узагальнено матеріали спостережень за минулий рік, середньорічна температура повітря в Києві досягла 10,9°С, що на 0,3°С вища за попередній торішній максимум. Рекордно високу температуру спостерігали другий рік поспіль, чого також ніколи не було з 1881-го.

Ще з 1997 року в Миколаєві активно створюють об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Першими ластівками стали житлові кооперативи, ідеологія буття яких цілком відповідала ідеї ОСББ, а саме об’єднувала власників житла для спільного управління будинком, місцями загального користування та прибудинковою територією. Залежно від змін законодавства процес створення ОСББ то набирав обертів, то уповільнювався.

Верховна Рада 21 липня 2020 р. ухвалила у першому читанні законопроєкт «Про управління відходами» (реєстр. №2207-1-Д), який активно готує профільний комітет парламенту для його розгляду і ухвалення у другому читанні.

Якщо кілька років поспіль питаннями моніторингу та збереження Чорного моря займалися виключно європейські та громадські організації, окремі фанати, екологи-активісти, то відтепер уряд здійснив серйозний крок. Україна готова впроваджувати положення рамкової директиви ЄС про морську стратегію, головна мета якої — поетапне поліпшення екологічного стану морського середовища. Це офіційною бюрократичною мовою. Якщо ж казати простою мовою тих, хто вболіває за Чорне море, то це підтвердження того, що до висновків громадських та екологічних організацій нарешті дослухалися. Тож механізм запрацював.

15 років тому в Миколаїв зайшов інвестор в особі олійноекстракційного заводу «Екотранс». Тоді урочисто відкрили підприємство, перерізали червону стрічку. Очільники області й міста раділи: новий завод означає нові робочі місця, збільшення надходжень до бюджету.

Буваючи в Кам’янському районі на Черкащині, обов’язково завертаю до Грушківського лісництва. Його господар лісничий Сергій Могила завжди радо приймає гостей, неодмінно ділиться новинками. І не тільки. Часом у його розповідях про буденні справи вчувається не тільки професійна зацікавленість, а й біль від того, що не все вдається.

За спостереженнями екологів, Дніпро дедалі більше цвіте й міліє. Причину вбачають у незаконних забудовах берегової лінії та видобутку піску, а також каскаді водосховищ, що уповільнюють течію. Щоб врятувати Дніпро від екологічної катастрофи, необхідна комплексна програма.

З мезозойської ери до наших днів зберігся лише один вид колись обширної групи рослин — гінкгових. У часи мезозою ця рослина займала величезні території, й за її будовою тепер судять про рослинний світ тієї епохи. Гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba) — одне з найстаріших дерев на нашій планеті. Це єдиний нині живий представник перехідної ланки між папоротями й хвойними.

Загроза перетворення південних регіонів України на пустелю існує. У цьому пересвідчилися аграрії деяких областей — вони через посуху втратили майже весь урожай. І це повторюватиметься дедалі частіше через кліматичні зміни, застерігають науковці. 

Щороку сміття на Закарпатті, що під час повеней пливе річками й потоками з верхів’їв у долину, стає предметом дискусій і критичних висловлювань на адресу влади і громадян. Чи лише велика вода винна у сміттєвому засиллі? Чому за всі ці роки не вдалося побороти проблему з довжелезною бородою і що можна й треба зробити нині — ці питання порушує «Урядовий кур'єр» з участю експертів.