Чорноморське узбережжя Миколаївщини поцятковано лиманами: Бузький, Березанський, Тузловський, Тилігульський, Дніпровський. Один із найменших — Бейкуський. Відомо, що лимани утворюються в затоках річок і в місцях їхнього впадіння в море. Територія, на якій розташований лиман, зазвичай захищена від руйнівного впливу морських хвиль скелями або піщаними обмілинами. Бейкуський також захищений від моря Чорноморською (Лагерною) косою й розташований на вході в Березанський лиман. Щоправда, недавно місцеві керівники вирішили перекроїти природу та відокремити Бейкуш від Березанського лиману греблею. І вже очевидно, що наслідки такого втручання у природний процес будуть непередбачуваними. 

Купи сміття і пластикових пляшок, які суцільним шаром вкрили поверхню Тиси. Цієї зими ці кадри облетіли всі українські та європейські ЗМІ. У лютому паводкові води річки Тиси принесли тонни сміття, яке припливло до Угорщини із Закарпаття. Місцеві комунальні служби та волонтери цілодобово виловлювали його з води. Як повідомило угорське видання Haromhatar, поблизу угорського міста Вашарошнамень, що на кордоні з Україною, лише за день було виловлено понад 60 тонн пластикових пляшок та інших відходів. Та сама картина повторилася й у червні цього року, коли після сильних злив на Закарпатті потік сміття Тисою знову добрався до Угорщини. 

«Цьогоріч працівники нашого підприємства посадили рекордну за останнє десятиріччя кількість дерев і кущів»

Про те, чому в Полтаві живих квітів більше, ніж, приміром, у Харкові, про унікальний досвід боротьби з амброзією і як раціонально й ефективно використовувати комунальну землю, розповів «Урядовому кур’єрові» директор КП «Декоративні культури» Полтавської міської ради Сергій ЛУЦЕНКО. 

Край за Карпатами, де майже 9,5 тисячі річок і потічків загальною довжиною близько 20 тисяч кілометрів, — найбагатший за водними ресурсами регіон країни. Ставитися до таких природних багатств, звісно, слід з особливою увагою: дбати про них і примножувати. Тож слід оберігати іхтіофауну, яка водиться у водних артеріях області.

Чи не кожен з нас ще зі свого дитинства зберігає незабутні враження про невеличкий потічок, річечку чи утворений на них ставок власної малої батьківщини. Сюди босоніж бігали купатися у спеку, ловити рибу або ковзатися взимку. Дослідники ж ставляться до таких річечок менш романтично, класифікуючи малу річку як природний водотік, що безперервно тече протягом усього року (або переривчастий на короткий час). Річечки живляться атмосферними опадами і підземними водами, поверхня водозбору (басейну) малої рівнинної річки не дуже велика, як і її довжина.

Харківська область — один з лідерів в Україні з будівництва сонячних електростанцій та використання альтернативної енергетики. Приміром, торік у червні в Харкові на дахах виробничих будівель паркетної фабрики Tandem Impex було введено в експлуатацію одну з найбільших дахових СЕС в Україні потужністю 557,82 кВт. Це вже друга промислова дахова СЕС у Харківській області.

Давні греки називали річку Південний Буг Гіпанісом, турки — Ак-су, що означає «біла вода», а наші предки-слов’яни — Бог. Найбільш влучна назва означала «багата» або «та, що тече по багатій, родючій землі». Згодом назва змінилася, оскільки російський дослідник-геолог на початку ХХ століття наплутав у мапах, тож з’явилися Західний Буг та Південний Буг.

Виховання екологічної свідомості громадян та ефективного використання ресурсів — одні з найактуальніших питань сьогодення. У Вінниці вагомий внесок у цю важливу справу роблять не лише активісти, а й Інститут розвитку міст (ІРМ) спільно з містянами.

Віктора Стороженка, начальника Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства, непросто застати у його робочому кабінеті в Лимані. У приміщенні поряд з ним працюють ще два спеціалісти. А він у постійному русі: то у виробничих підрозділах — лісгоспах, які розкинулися з півночі на південь області на 300 кілометрів, то у відрядженнях або на невідкладних виробничих нарадах.

Рух за припинення використання пластикових пакетів нині активно шириться світом. І хоч України він досягнув з деяким запізненням, то тут, то там з’являються відповідні ініціативи заміни поліетиленової тари. Верховна Рада недавно підтримала заборону пластикових пакетів. Нині відповідний закон готують до другого читання. Як альтернативу чимало активістів пропонують торговельним підприємствам та домогосподаркам торбинки багаторазового використання.