Одна з найбільших проблем сьогодення — навчитися пра­виль­но поводитися з відходами. Чинне законодавство передбачає, що кожна область має розробити і впроваджувати регіональний план управління твердими побутовими відходами. «Урядовий кур’єр» роз­повідає як змінюють ситуацію у трьох з них.

Днями за участю експертів DESPRO вінничани обговорили базові позиції власного плану. Зробили це у місті Іллінці, яке має добрі напрацювання.

З непотребу буде тротуарна плитка

В Іллінецькій міській об’єднаній територіальній громаді на базі сміттєсортувального комплексу працює цех з виробництва із вторинної сировини полімерпіщаної тротуарної плитки. Виготовляють її з використанням поліетиленових пакетів і плівки, які люди викидають як непотріб.

«У 2016 році ми виграли тендер щодо створення майданчиків із сортування відходів. До державних коштів, які залучили, додали із власного бюджету та облаштували 49 майданчиків з контейнерами. Тоді й почали сортувати сміття. Вторинну сировину реалізовували, а виручені кошти вкладали у напрацювання підходів поводження із твердими побутовими відходами. А з тієї сировини, яку збираємо і не продаємо, стали виробляти тротуарну плитку», — зазначив Іллінецький міський голова Володимир Ящук.

Основу плитки становлять пісок — 70% і синтетичні полімери — 25—30%. Якщо треба кольорова, додають барвник. Така плитка міцна і стійка до перепаду температури, і з неї в населених пунктах територіальної громади робитимуть тротуари. Зауважимо, що поліетиленові пакети і плівка становлять майже 20% загального обсягу відібраної на сміттєсортувальному комплексі сировини. Тож тепер один з найбільш небезпечних видів твердих побутових відходів не забруднюватиме ґрунту, а після вторинної переробки служитиме людям. У перспективі тут планують переробляти твердий пластик — посуд з-під мийних і косметичних засобів, каністри тощо.

Сміттєсортувальний комплекс в Іллінцях створили на виконання екологічних заходів коштом обласного та місцевого бюджетів. На його території росте молодий муніципальний сад площею понад 5 гектарів, є підсобне господарство для вирощування свиней та овець. Окремо є приміщення для працівників станції з їдальнею, роздягальнями, душовими і пральнею.

Це добрий приклад, як об’єднана територіальна громада може вдосконалювати систему утилізації твердих побутових відходів через збирання, сортування, переробку та реалізацію вторинної сировини (пластику, паперу, скла тощо). Зроблене позитивно позначається на ставленні місцевих жителів до навколишнього природного середовища. А також сприяє вдосконаленню системи житлово-комунального господарства й може підвищити якість життя у громаді, адже те, що раніше було непотребом, стає джерелом доходів.

Принагідно зауважимо, що торік Іллінецька ОТГ уклала меморандум про співпрацю у сфері поводження з відходами з Дашівською ОТГ свого району та з Оратівською селищною радою сусіднього. Налагоджується співпраця з іншими громадами в радіусі приблизно 60 кілометрів. Загалом в Іллінецькій ОТГ готові забирати сміття на переробку з шести районів області.

«Тут бачимо ситуацію, коли один виробник з Бара встановив сміттєсортувальну станцію, а інший з Вінниці впровадив ноу-хау для виробництва плитки із вторсировини. Такий синергетичний досвід можна успішно впровадити в області, щоб, по-перше, жителі міст та інших населених пунктів відповідальніше ставилися до стану довкілля, зокрема поводження із твердими побутовими відходами. По-друге, поліпшувати інфраструктуру за рахунок переробки вторсировини», — зазначив голова Вінницької облдержадміністрації Владислав Скальський.

Громади мають домовитися

Базові сміттєсортувальні станції в області стали будувати кілька років тому. Однак загалом картина поки що невтішна. Як і загалом в Україні, на Вінниччині частину відходів захоронюють на полігонах, які перевантажені й нерідко працюють із порушенням екологічно-санітарних норм, щось утилізують, а чимало осідає на стихійних звалищах. За інформацією Агенції регіонального розвитку області, багато громад сміття не сортують, а є й такі, в яких немає послуги з його вивезення.

За словами голови обласної ради Анатолія Олійника, і раніше робили спроби розв’язати проблему поводження із твердими побутовими відходами. Було вивчено практику Італії. Неабиякий досвід отримала область від співпраці з DESPRO — це й експертні оцінки, і поради та впровадження проєктів. Тож пройдено перший з етапів розуміння системи поводження із твердими побутовими відходами, час переходити до практичних системних дій.

Варто зауважити, що торік у квітні між проєктом DESPRO, облдержадміністрацією та обласною радою було укладено меморандум про взаєморозуміння і співпрацю. За допомогою фахівців швейцарсько-українського проєкту в області напрацювали регіональний план управління відходами, який відповідає вимогам чинного законодавства і передбачає впровадження цілісної системи з реалізацією повного комплексу заходів з управління (поводження) з відходами.

До 2030 року передбачено зменшити обсяги захоронення побутових відходів з 99,6% до 30% і зменшити кількість полігонів та звалищ із 741 до 37. А також створити мережу регіональних полігонів побутових відходів.

Експерти DESPRO презентували очільникам об’єднаних територіальних громад карту з варіантами розподілу області на кластери — території, у межах яких можна максимально оптимізувати витрати, скоординувати логістику й технологічні рішення. Кластер має об’єднати кілька районів чи ОТГ із загальною чисельністю населення щонайменше 150 тисяч осіб. Кожний матиме власну систему управління відходами і полігон. Тут будуть локалізовані сміттєсортувальна лінія, перевантажувальна станція, діятимуть єдина чи скоординована система збирання та вивезення відходів і, як варіант, тарифна політика. Таких кластерів в області може бути 5—6. Межі кластера та місце полігона сусідні територіальні громади визначатимуть спільно.