Банки дедалі частіше скаржаться на те, що довгострокові ресурси  Нацбанку України для них стають все менш доступними. Більшість керівників комерційних фінансових установ зазначають, що на фоні дефіциту гривні головний регулятор країни кредитує максимум на три місяці. Втім, банки прагнуть отримувати ресурси терміном на рік.  
Правда це чи ні? Якщо це так, то чому Нацбанк не надає довгих грошей?

Як кажуть, земля повниться чутками… Кулуарно-кухонні розмови  про «здешевлення» національної валюти роблять свою справу — люди почали активно переводити гривневі депозити в доларові та інші.  Втім, «справа» ця не нова. Ще в пам’яті події листопада 2011 року, коли українці перекинулись на короткострокові вклади. Чи свіжіші — травня  2012-го, коли незначне коливання на валютному ринку і зростання курсу долара миттєво позначилися на настроях і діях простих людей: обсяги вкладів у нацвалюті знизились. Аналогічні тенденції спостерігаються й нині.  

 Після кризи одним із найважливіших питань у взаєминах банків і бізнесу стало питання щодо відновлення взаємної довіри. Підприємці кивають на фінансистів, що ті закладають занадто високі ризики у свої відсоткові ставки. Банкіри ж перебувають у постійному пошуку компаній, здатних вчасно повернути гроші.  
За оцінками фахівців, існує п’ять основних чинників, що можуть наростити шанси бізнесу на отримання кредиту. Перший — це прибутковість та ефективність бізнесу.

Верховна Рада ухвалила у першому читанні ініційований Нацбанком законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків)». Безумовно, документ прогресивний і своєчасний, адже у цивілізованому світі готівкові розрахунки — це вчорашній день. Крім того, як стверджують експерти, таке нововведення дасть змогу вивести з тіні мільярди гривень і збільшить надходження до держбюджету.  

Пану Михайлу Гелетюку, який подав позов до «Ідея-Банку», пощастило. В судовій тяжбі він виявився переможцем. Фінустанова замість боргу в 6450 грн прагнула стягнути зі свого клієнта 20 тис. грн. Тепер Михайло поверне 6450 грн, а банк оплатить моральну шкоду за розголошення банківської таємниці. Це одна із сотні справ, виграних Асоціацією антиколекторів та правозахисників України «Ваша Надія».
На сьогодні в Україні понад 200 підприємств надають послуги з повернення боргів. При цьому на ринку діє багато «сірих» компаній, методи роботи яких із боржниками далекі від цивілізованих. 

Україна почала крокувати до цивілізації — «боротися» із масовим засиллям паперових грошей і готівкових розрахунків, що стали у нас своєрідною нормою життя. В Україні готівкою розраховуються у 80% випадків, тоді як на Заході — лише в 10 —20%.

4 липня Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроект № 10656 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків)». Його автором є Нацбанк. 

У  країнах єврозони спостерігається рецесія. За оцінками аналітиків МВФ, її ВВП цього року знизиться на 0,3%. При цьому значний спад стосуватиметься не лише проблемних економік Іспанії та Італії, в яких ВВП прогнозується на рівні 1,5% та 1,9% відповідно. Схожі макроекономічні маркери майже в усіх світових економіках ? розвинених, трансформаційних або тих, що розвиваються. Наприклад, експерти МВФ пророкують економіці Китаю цього року падіння ВВП з очікуваних 8,8% до 8%. Тривожна  економічна статистика у США. Голова МВФ Крістін Лагард вслід за головою ФРС Беном Бернанке повідомила про зниження зростання ВВП США на 0,1 п. п. Тож наявні ознаки нової хвилі світової економічної кризи.  

Україна ще два роки тому не мала жодної хоча б середньої сонячної електростанції, які вже десятиліття працюють у багатьох країнах світу. Однак крига скресла саме 2010 року. І це став не просто якийсь там експериментальний проект. Наша країна розпочала будівництво грандіозного сонячного парку в Криму, який, на думку фахівців, буде одним із найбільших не лише в Європі, а й у світі. Вже до кінця 2013 року, як зазначають і закордонні, і вітчизняні фахівці, загальна потужність українських сонячних електростанцій становитиме цілком пристойну цифру — 1 ГВт. А інвестиції в будівництво нових об’єктів мають перевищити 2 млрд євро. Як повідомив кореспонденту «УК» голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Микола Пашкевич, наразі в країні діє 18 сонячних станцій. 

Спекотна пора видалась не лише для жниварів, а й для законодавців, які за кілька останніх місяців істотно змінили правила у сфері держзакупівель. Так, у червні парламент ухвалив, а 5 липня Президент «узаконив» процедуру електронних реверсивних аукціонів, що передбачає проведення відкритих торгів за методом зниження ціни (закон № 4917-VI). 

Ті незначні коливання валютного курсу, які спостерігаються останнім часом, — цілком нормальне явище для розвиненої економіки. Очікування падіння гривні та зростання долара після виборів не мають під собою фундаментальних підстав. Про це заявив керівник групи радників Голови Національного банку України Валерій Литвицький під час інформаційної зустрічі з представниками засобів масової інформації. За його словами, на жаль, деякі люди не розуміють, що штучно спровокована такими заявами девальвація і пов’язане з цим панічне скуповування іноземної валюти призводять до прискорення інфляції, подорожчання вартості інвестицій, кредитів тощо.