Початок липня ознаменувався для страховиків, які займаються обов’язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), двома взаємопов’язаними подіями. 5 липня Верховна Рада України (ВРУ) прийняла в першому читанні за основу законопроект № 10626 депутата Олександра Єдіна (фракція Партії регіонів), в якому пропонується розширити повноваження дирекції Моторно-транспортного страхового бюро України (МТСБУ). У цей же день стало відомо, що члени президії МТСБУ написали заяви про вихід із президії, через що всі повноваження з управління бюро перейшли до координаційної ради.

Рано чи саме час ставити питання про роль кредитних спілок у соціально-економічному розвитку територіальних громад? Якщо з огляду на масштабність цього руху в Україні, то, мабуть, зарано. Якщо ж із прицілом на перспективу, то саме враз. Адже свого часу кредитний рух у нашій країні був настільки потужним, що охоплював не лише фінансову, а й соціальну та культурну сфери. 

У місті над Ворсклою презентували дослідження за кілька останніх років Міжнародної фінансової корпорації (IFC) з цього питання. Висновок невтішний: в Україні щось таки робиться з реформування цієї сфери, але недостатньо. 

Вітчизняні банкіри перейнялися ідеєю зробити валютні вклади населення невигідними у різних сенсах цього слова. Так, нещодавно один із авторів такого перспективного нововведення, голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін у ході зустрічі банкірів із керівництвом Нацбанку запропонував відмінити гарантії повернення валютних депозитних вкладів, щоб клієнти звернули увагу на облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).  

Нині на «Єдине інвестиційне вікно» в Україні витрачено $4,5 млрд. Про це повідомив на публічній презентації «Формування інвестиційного іміджу України: перші підсумки діяльності InvestUkraine»  голова Держагентства Владислав Каськів.  
Держагентство з інвестицій та управління національними проектами (далі — Держагентство) співпрацює з 17 компаніями-лідерами світових індустрій. Наразі в управлінні агентства перебувають 16 нацпроектів, які реалізовують за моделлю державно-приватного партнерства.

Нещодавно указом Президента було створено Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) і ліквідовано Державну (ДКЦПФР). Про нові підходи щодо діяльності регулятора та про його завдання «УК» розповів голова НКЦПФР Дмитро ТЕВЕЛЄВ.
— Дмитре Михайловичу, які процеси приховані за зміною назви?
— Це не зміна назви або вивіски, а зміна концепції регулювання діяльності ринку цінних паперів держорганом. Раніше комісія вибудовувала стосунки з підконтрольними структурами «по вертикалі», нині працюватиме «по горизонталі» у рамках партнерства та взаємного інтересу. 

Днями директор департаменту оподаткування фізичних осіб ДПС України В’ячеслав Бусарєв підбив підсумки цьогорічної кампанії декларування доходів громадян, яка проводиться в умовах нового Податкового кодексу. За його словами, про свій майновий стан і доходи, отримані в 2011 році, відзвітували 624,6 тис. громадян. Це майже на 17 тис. більше, ніж торік. Сума перевищила минулорічну на 12,4 млрд грн і сягнула 36,6 млрд.
Посадовець порадів з того, що істотно підвищилися громадянська свідомість і податкова грамотність населення, а також подякував ЗМІ за понад 7 тис. публікацій, в яких пояснювалась важливість деклараційної кампанії. 

Нацбанк поступово відпускає курс гривні, який тримав на повідку, у плавання. Про можливість поступової плавної девальвації гривні у разі поглиблення негативних тенденцій в економіці днями заявив член ради Нацбанку, народний депутат Юрій Полунєєв.

— Якщо і проводитиметься певна корекція курсу гривні, вона буде керованою і плавною. Це не дасть сигналів руйнівної сили і, в першу чергу, не вдарить по довірі населення, — переконаний він. За його словами, змінюються цінові пропорції у країнах — основних торгових партнерах України. І якщо курс гривні до основних валют не змінюватиметься, український експорт повністю втратить свою конкурентоспроможність. 

Акції вітчизняних підприємств у травні значно подешевшали. У першій половині цього місяця фондовий індикатор Української біржі (УБ) втратив 20% від рівня наприкінці квітня. Це істотно вплинуло на падіння індексу УБ за період з початку року (на 15 травня він знизився на 23,3%).  

Комерційні банки, як і прості українці, сьогодні вельми занепокоєні питанням кредитування населення та бізнесу, яке знову стає дедалі ризикованішим. Утім, друга хвиля кризи, яку пророчать експерти, не надто лякає фінансові установи, які не збавляють темпів кредитування. Так, за даними Пробанк Консалтинг, на початок березня 2012 року кількість банків з числа 50 найбільших, які пропонували наймасовіші споживчі кредити, перевищила докризові показники і становить 20. Такі позики є ласим шматком і для людей, і для фінустанов. Адже банки на таких кредитах зароблять чимало: на 7 травня 2012 року середня ставка за споживчими позиками на купівлю товарів терміном один рік становила 69,01%.  Треба врахувати, що цей показник протягом останніх двох місяців значно зріс (приміром, на 5 березня він становив 63,85%).