Те, що у країні процвітає стихійне будівництво, відомо багатьом. Проте воюють із незаконними забудовниками переважно активісти й небайдужі громадяни, які не хочуть бачити в себе під вікнами черговий супермаркет чи нічний клуб замість парку. Місцева ж влада найчастіше помічає цей самобуд тоді, коли підхід до новобудови перекривають мітингувальники із плакатами й вимогами. 

Перша прес-конференція Надії Савченко на рідній землі відбулася в умовах аншлагу. Публічної появи і живого спілкування з нею журналісти, політики й пересічні громадяни чекали з інтересом і нетерпінням, і не лише в Україні. Адже за останні два роки, які Надія Савченко провела в російській в’язниці, пройшовши крізь голодування, допити, «медичні експертизи» та показовий судовий процес брехливої російської Феміди, вона стала для мільйонів людей символом незламного опору й перемоги України. Крім того, всі з нетерпінням очікували, якою буде позиція Надії Савченко як політика, депутата Верховної Ради щодо подій, що відбуваються у внутрішньополітичному житті України. І ледь не першим запитанням до Надії пролунало: «Коли ви станете нашим президентом?» 

Позачергове засідання уряду було нетривалим. Його проводили для того, щоб затвердити План пріоритетних кроків уряду на 2016 рік. Перед тим, як пролунала фраза Прем`єр-міністра Володимира Гройсмана про те, що «рішення ухвалено», присутнім ще раз нагадали, що це антикризовий план зі здійснення чітких для суспільства кроків урядовців. Документ у понад 200 сторінок, за словами Прем’єра, «дуже конкретно відповідатиме на всі ті виклики, які наразі постали». Акцент робився на тому, що цей пріоритетний план — перший за історію незалежності країни документ, створений завдяки обговоренням і консультаціям з експертним середовищем. 

Цього разу теми заходу прямо чи опосередковано були прищеплені до таких словосполучень, як «модернізована митниця» та «горіхова мафія». Тож не дивно, що перші хвилини роботи урядового зібрання Прем’єр-міністр Володимир Гройсман витратив не на вітальні слова, а на заклик до міністрів ухвалити рішення із запровадження єдиного митного вікна та подолання так званої горіхової мафії, аби забезпечити прозорість роботи вітчизняної митниці. Зокрема вирішення питання щодо єдиного митного вікна засвідчить систематизацію всіх митних процедур та унеможливить зловживання з перевірками транспорту.

Щодо «податкових білок» справа зрозуміліша — слід обмежити до чотирьох годин термін перевірок транспорту з горіхами, які відправляють на експорт. Принаймні в цьому переконаний глава уряду. «Якщо не встигли за цей час перевірити, — до побачення, мовчазна згода. Транспорт має їхати на митницю», — наголосив він. 

У того, хто поділяє професії на інтелігентні і робочі, термін «професійно-технічна освіта» асоціюється з пережитками минулого. У гонитві за так званою модою на спеціальності, ми часто забуваємо, що при визначенні потрібності будь-якої діяльності найважливішим критерієм її оцінки залишається професіоналізм.

Сьогодні навчання кваліфікованих працівників робітничих спеціальностей для всіх галузей економіки України, за підрахунками експертів, здійснюють понад 800 професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ), де здобувають освіту понад 300 тисяч осіб за 35 напрямами та видами господарської діяльності з майже 500 професій. Всі ці навчальні заклади до 1 січня 2016 року мали державну форму власності. 

На все про все Прем’єру знадобилася година. На напрацювання плану дій міністри мали в розпорядженні місяць. Перший ескіз документа ліг на стіл Прем’єра 29 квітня, 26 травня проект операційного плану буде узгоджено, а до кінця року в уряді з’явиться вже середньострокова база розвитку країни. 

Скільки і якої міжнародної допомоги щороку отримує Україна, на що її витрачає, чи ефективно використовує — наша розмова з директором департаменту координації міжнародних програм Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) Оленою ТРЕГУБ. 

Графік проведення прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів України за участю керівників центральних органів виконавчої влади на травень-червень 2016 року 

Забруднена вода губить більше людей, ніж війни і всі інші форми насильства разом узяті. Про це йшлося в доповіді ООН, опублікованій з нагоди Всесвітнього дня води, що відзначається щороку 22 березня ось уже двадцять чотири роки поспіль.

Експерти відзначають, що  близько двох млрд. тонн відпрацьованої води, що є сумішшю з перероблених добрив, нечистот, промислових відходів та відходів, що виробляються в результаті життєдіяльності людини, щоденно скидається в річки і моря, викликаючи поширення хвороб і завдаючи непоправної шкоди екосистемам. Тому перетворення забрудненої води з загрози для здоров'я і навколишнього середовища в чистий, безпечний і економічно привабливий ресурс є одним з ключових викликів для світового співтовариства в ХХI столітті. 

Сьогодні інформаційний чинник у «гібридній» війні Росії проти України не менш важливий, ніж військовий. Адже масштаби застосування інформаційного складника значно розширюються: серед населення в зоні конфлікту; серед населення країни, проти якої ведеться агресія, на території  не охопленій конфліктом; серед громадян країни агресора і серед міжнародного співтовариства.  Формування єдиного й повністю контрольованого інформаційного простору – очевидна стратегія розгортання інформаційної  війни з боку агресора.  Нинішнє пріоритетне завдання  –  дати ефективну і змістовну відповідь передусім на військову, а також на інформаційну агресію проти нашої держави.