Селище Степанівка, де нещодавно утворено об’єднану територіальну громаду, розташоване за десяток кілометрів від Сум, тож як приміський населений пункт він неухильно розвивається. Зміни стосуються всіх без винятку сегментів місцевої території і сфер діяльності, зокрема й медицини. Тут повним ходом зводять амбулаторію загальної практики (сімейної медицини), що має стати до ладу в кінці цьогорічного літа.

Щороку лікарі-епідеміологи нагадують про небезпеку зараження людей від укусів кліщів — переносників збудників хвороби Лайма (кліщового бореліозу), енцефаліту і туляремії. Дві останні на теренах України рідкісні, тоді як перша симптомами спочатку нагадує звичайнісіньку застуду, тому її важко діагностувати без спеціальних тест-аналізів. Тож не дивина, коли хворих на неї роками лікують від чого завгодно — від артриту, серцевих і нервових уражень, тоді як підступна недуга невблаганно й безперешкодно нищить здоров’я пацієнта.

Ситуація справді тривожна: за оперативними даними Центру громадського здоров’я МОЗ, протягом 25-го тижня 2019 року на кір захворіли 705 людей. Упродовж 13—20 червня найбільше нових випадків кору зареєстровано в Харківській області (72 хворі: 45 дорослих і 27 дітей), Львівській — 62: 18 дорослих і 44 дитини, Чернівецькій — 55: 18 дорослих і 37 дітей, Рівненській — 46 хворих: 11 дорослих і 32 дитини, у місті Києві — 64: 30 дорослих і 34 дитини. 

Брак лікарів у Черкасах зумовлює складну ситуацію для жителів обласного центру з укладанням декларацій на обслуговування. У п’ятьох центрах первинної медико-санітарної допомоги та дев’ятьох амбулаторіях, які функціонують у місті, працюють 103 сімейні лікарі та 43 дільничні педіатри. Попри це, як повідомили в департаменті охорони здоров’я міської ради, тут бракує ще принаймні 30 спеціалістів сімейної медицини та п’ять дитячих лікарів.

Чотири роки тому Волинь стала однією з восьми областей, де взялися за реалізацію субпроекту «Вдосконалення медичної допомоги хворим із хворобами системи кровообігу». Роботи було чимало, подібного досвіду — нуль,  а у графіки впровадження вносили зміни безліч об’єктивних та суб’єктивних чинників. Проте, попри усі труднощі, у Полтаві на нещодавньому семінарі за підсумками реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку інвестиційного проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі в людей» область мала достойний вигляд, продемонструвавши хороші проміжні результати, зокрема й у розрізі виконання завдань і вибірки коштів, де показник дійшов до рівня середнього в державі та становить 29%

Харківська область одна з п’яти, де систему телемедицини впроваджують у пілотному режимі. У селі Мала Рогань щойно запрацювала новозбудована амбулаторія загальної практики сімейної медицини — перша із 30 сучасних, які будують на Харківщині в межах реформи. 

Ключі від службових автомобілів для сільських лікарів передано представникам районів, де будують нові амбулаторії. Навіть сам факт такого будівництва на Луганщині — добрий знак розвитку області

Публікації в «Урядовому кур’єрі» про проблеми та зміни в системі державної служби крові («Головні критерії — безпека, якість і доступність», 22 серпня 2018 р., «Чому варто стати донором», 26 січня 2019 р.) спричинили неабиякий резонанс. У своїх повідомленнях читачі наголошують на необхідності докорінних реформ в організації системи заготівлі й переливання крові, зокрема оптимізації самих центрів крові та запровадження ефективного управління наявними запасами її компонентів, ліцензування, врегулювання державно-приватного партнерства, а також взаємодії держави і громадського сектору в питаннях донорства. Про те, як cлужба крові на Черкащині переживає реорганізацію, завдяки якій передбачають збільшення обсягів заготівлі всіх її компонентів та підвищення їхньої якості, йтиметься в цій публікації

Торік у березні Кабінет Міністрів призначив на посаду голови НСЗУ Олега Петренка — заступника керівника приватної столичної клініки,  який переміг у конкурсі. Про те, як нині Національна служба здоров’я виконує функції єдиного національного замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій, очільник служби  розповів «Урядовому кур’єрові»

У Луганській області на сьогодні працює 324 сільські лікарські амбулаторії. Більшість потребує капітальних ремонтів і оновлення кадрів. А якщо справи йдуть добре, то зазвичай за цим стоїть об’єднання зусиль місцевої громади, лікаря і профільного департаменту.