Медицина

Літо — це сонце, свіже повітря, відпочинок. І, звісно, — сезон овочів, ягід, фруктів та можливість відлучитися з кухні, харчуючись за місцем проведення відпустки. Радість! Та водночас вона потребує пильності. Нещодавно нагадало про це телебачення, транслюючи перевірку одного з так званих кафе! Антисанітарія така, що спеціально не вигадаєш. Свіже і варене м’ясо  — в одному посуді. А поруч — об’їдки... Тож у жодному випадку не можна нехтувати елементарними правилами гігієни, якщо не хочете  неприємностей.  

Що робити, коли наш двигун — серце — перекачує кров справно, а судини не справляються зі своїм завданням? Як боротися із сезонними, погодними та іншими специфічними проявами в судинній системі людини? На ці та багато інших запитань відповідає начальник клініки судинної хірургії Головного військово-медичного клінічного центру Київського військового госпіталю, ангіохірург вищої категорії полковник медичної служби Володимир РОГОВСЬКИЙ. 

Біда прийшла вночі. Дитину забрала «швидка допомога». Потрібна термінова операція, сказали в лікарні, але робитимемо лише тоді, коли внесете вісім тисяч гривень… — Ті гроші, — обливаючись сльозами, розповідала жінка першому заступникові міністра охорони здоров’я Русланові Салютіну, який чергував на прямій телефонній лінії Кабінету Міністрів, — ми збирали опівночі. Дитину врятували. Але чому тисячі поставили вище за життя дитини? — Лікарня, про яку ви повідомили, — відповів посадовець, — не підпорядкована міністерству, а столичній міськадміністрації. З’ясовувати, чому там так ставлять питання, ми не можемо.  

Представники громадських організацій вважають, що кошти на ліки у держави є, навіть попри дефіцит бюджету і девальвацію гривні, потрібно лише бажання і політична воля їх знайти. Близько 6 мільярдів гривень відшукали в бюджеті на лікування українців під час проведення круглого столу «Аварійний вихід із медичної кризи в Україні». За словами голови Благодійного фонду «Пацієнти України» Дмитра Шерембея, особливо важким тягарем економічна криза лягає на українців із хронічними захворюваннями. Водночас міністр охорони здоров’я Олег Мусій наголосив, що бюджет МОЗ ще жодного разу не покривав потреб усіх державних програм на 100%. Адже більшість препаратів, що закуповують за цими програмами, імпортні, на їхню вартість вплинула економічно-фінансова криза. За словами міністра, через стрімке підвищення курсу валют ліки подорожчали на 40%, а введення ставки ПДВ 7% на лікарські засоби підвищує їхню ціну ще на 10%. Таким чином прогнозоване підвищення цін становить не менш ніж 50%. 

«Урядовий кур’єр» починає цикл публікацій про підготовку до сезону літнього оздоровлення дітей в Україні в умовах фактично втраченого для відпочинку Криму.  В якому стані місця дитячого відпочинку? Куди відправити дитину? Ми вирішили почати з Одеси.  Дев’ятирічний Назарко із Запоріжжя сам захотів прочитати Шевченкові поезії й продекламував їх із неабиякою майстерністю, не потребуючи жодних знижок з огляду на вік. А потім з дитячою безпосередністю розповів, як добре йому в «найкращому дитячому таборі»: «Тато з мамою казали, що раніше найкращим у нас був «Артек», а зараз — ось цей».  

За останні п’ять років рівень захворюваності на сухоти на Луганщині вдалося скоротити більш ніж на третину, смертності — на 40%. Зберігається позитивна динаміка основних епідеміологічних показників з туберкульозу, однак область, як і раніше, входить до п’ятірки адміністративних територій країни з високим рівнем захворюваності.  Донедавна всю боротьбу з епідеміями сухот вели виключно силами держави, однак масштаби захворюваності свідчать про нагальну потребу об’єднання зусиль та співпраці органів влади і профільних структур лікувально-профілактичних установ, а також громадських організацій.  

Озброєні скальпелями хірурги завжди вважалися царями медицини, а з винаходом наркозу — взагалі самодержцями з необмеженими можливостями докопатися (у прямому сенсі) до суті хвороби і позбутися її в найрадикальніший спосіб: видалив і забув. Тим більше, що мало не за вісім тисячоліть свого існування хірургія встигла дослідити людський організм уздовж і впоперек. Але проблема підкралася з іншого боку — хвороби почали поводитися нетипово. Тільки-но співробітники кафедри хірургії Буковинського державного медичного університету змогли полегшено перевести подих у боротьбі з перитонітом й оголосили про вагомі здобутки в його лікуванні, як ця чи не найпідступніша хірургічна патологія перевернула після Чорнобиля всі про себе сталі уявлення. Та на такий виклик чернівецькі фахівці зуміли дати гідну відповідь. Про те, як тримати високий рівень хірургії, — розмова із завідувачем кафедри хірургії Буковинського державного медичного університету професором Ігорем ПОЛЯНСЬКИМ.  

 З 1 квітня набув чинності Закон «Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні». Наша газета розпочинає цикл публікацій, присвячених роз’ясненню заходів, про які йдеться в антикризовому пакеті.

До кінця цього тижня близько тисячі машин «швидкої допомоги» передадуть у різні медичні установи країни. Про це заявив на прес-конференції міністр охорони здоров’я  Олег Мусій. За його словами, 66 машин, які раніше закупили для Криму, не відправлять у цей регіон, якщо Росія за них не заплатить. 

Реалізація медичної реформи в Україні триватиме, але із внесенням істотних коректив. Про це на брифінгу оголосив міністр охорони здоров’я Олег Мусій. — Я впевнений, що сімейний лікар повинен бути лікарем всієї сім’ї, це світова практика. Але реформа здійснювалася не так, як потрібно. Розгляд  багатьох  законів  переносили, їх  не було ухвалено. Тому положення реформи  серйозно переглядатимемо.

Жертвами Майдану стала не лише Небесна Cотня. В Національному науковому центрі «Інститут кардіології ім. академіка М. Д. Стражеска» констатують: з листопада минулого року зросла кількість пацієнтів з інфарктом міокарда. Тривожну тенденцію пов’язують із суспільно-політичними потрясіннями останніх місяців, які провокують стрес. А це, свідчить світова практика, часто є причиною захворювань серцево-судинної системи.  

Криваве протистояння в центрі столиці, загибель людей на Майдані, нестабільна ситуація в країні — такими були реалії нашого життя впродовж кількох місяців. Вони викликали надзвичайне психологічне напруження у суспільстві. За даними медиків, нині різко збільшилася кількість пацієнтів із посттравматичними психозами. У деяких людей загострилися соматичні захворювання. А події останніх днів, що поставили країну на межі війни і миру, взагалі можуть стати фатальними для психологічного стану багатьох людей. Що потрібно зробити, щоб цього не сталося, як допомогти людині, чия психіка зазнала важких ушкоджень, — про це наша розмова з фахівцем, який має величезний досвід надання психологічної допомоги постраждалим сумнозвісного «Норд-Осту», Беслана, біженцям з гарячих точок тощо, професором Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця Олегом ЧАБАНОМ.